Літом 1954 р. перед тільки що сформованим ВКВ ЗІС, що спочатку налічував всього 20 людей, було поставлено завдання: в короткий термін створити принципово новий середній багатоцільовий чотиривісний (8×8) автомобіль надвисокої прохідності (він же швидкохідний артилерійський тягач АТК-6) вантажопідйомністю 5-6 т.

Оскільки досвіду розробки таких машин не було, то для вивчення питань з підвищення прохідності колісних автомобілів, а також для оцінки впливу окремих конструктивних параметрів на прохідність впродовж липня-серпня 1955 р. був побудований дослідний чотиривісний (8×8) вантажний автомобіль ЗІС-Е134 макет №1.

Які авто заберуть до ЗСУ після прийняття нового закону

Дослідний ЗІЛ-Е134 довів свою спроможність. Практично не поступаючись гусеничному тягачу за прохідністю і силі тяги, він мав ряд істотних переваг – вищу швидкість руху по шосе і ресурс ходової частини, дешевшу експлуатацію. Проведені випробування дозволили виявити напрями подальших досліджень. І розробникові, і замовникові хотілося бачити досконалішу машину. За вимогами військових, її вантажопідйомність мала бути не менше 6 т, вага буксируваного знаряддя виросла удвічі.

Проте безцінний досвід, отриманий при проектуванні, будові і в ході випробуванні ЗІЛ-Е134 макет №1, давав упевненість в успішному виконанні нового завдання на високому технічному рівні.

ЗІС-Е134 макет №2

З метою визначення параметрів і конструктивних рішень водоплавного автомобіля 9 квітня 1956 р. був побудований дослідний зразок 8×8 ЗІС-Е134 макет №2. Він відрізнявся від свого попередника корпусом водотоннажності, відсутністю пружної підвіски коліс (на підставі досвіду випробувань ЗІС-Е134 макет №1), наявністю водомета (встановлений не відразу) з поворотною насадкою, що виконує функції водяного керма. Робоче колесо водомета запозичили від танка ПТ-76.

За силовою установкою, трансмісією, рушієм і за системою управління нова машина не відрізнялася від ЗІС-Е134 макет №1.