- 24 октября 2015
- carreviewauto.com
Україна активно озброюється, поки військові дії на Південному Сході далекі від завершення. Навесні 2015 на озброєння прийнято новий броньовик «Козак-II». Але новий чи що? І наскільки він український? Ми розібралися в деталях.
Хто ви, що ви
«Козак-ІІ» в модифікації 2 015 року відповідає стандартам броньовиків класу MRAP (mine resistant ambush protected — захищений від підриву і атак із засідок). Бронекорпус витримує круговий обстріл з автоматичної зброї калібру 5,45 і 7,62, а також гвинтівки СВД з 50 метрів (натівський стандарт — STANAG 4569 Level 2) і підрив на міні, в тому числі — саморобному фугасі. Повна бойова маса — 15 тонн, турбодизель Tector-6 об’ємом 5,88 літрів і потужністю 279 к.с., з обертовим моментом 950 Нм при 1250 об / хв. У машини, створеної на шасі Iveco EuroCargo, — повний привід (колісна формула 4х4), шестиступінчаста ручна коробка передач фірми ZF і двоступенева роздавальна коробка.
Довгий шлях в серію
Багатоцільовий тактичний автомобіль «Козак-ІІ» спроектований і виробляється на київському НВО «Практика», відомому також як постачальника засобів технічної безпеки для банків та офісів. Залежно від виконання броньовик може бути використаний для транспортування десанту (5-11 солдатів у повному сучасної амуніції), евакуації поранених, патрулювання та розвідки, а також в якості платформи для установки різного озброєння.
Про те, що легкий бронетранспортер «Козак» буквально ось-ось буде прийнятий на озброєння української армії, постійно говорили з 2009 року. Саме тоді його перша модифікація була вперше продемонстрована широкій публіці. Але, як це досить часто буває в пострадянських країнах, шлях цей виявився довгим і непростим.
Тільки навесні 2015 перші два «Козака-II» надійшли на озброєння Національної гвардії і Прикордонної служби України. Ці машини вже встигли взяти участь у позиційній війні на території Донецької та Луганської областей. У червні Національна гвардія отримала ще 10 «Козакiв II» з 22 (установча партія). Потім «Козаки» почнуть надходити і в Збройні сили України. До речі, одночасно було оголошено, що на озброєння буде прийнятий і транспортер MRAP «Шрек».
На цих «Козаках» є відкрита вежа з кронштейном під крупнокаліберний кулемет HCB (НСВТ) калібру 12,7 мм. Однак замість нього можуть встановлюватися 7,62 мм кулемет ПКМС, 30 мм автоматичний гранатомет АГС-17 або КБА-117, 40 мм автоматичний гранатомет УАГ-40, а також бойовий модуль з дистанційно керованим озброєнням.
Класичний броньовик
У «Козака» — класична для броньовика компоновка — попереду розташований руховий відсік, за ним — відділення управління, а в кормовій частині — десантне відділення. Корпус зварний, виготовлений із сталевих броньових листів товщиною 5 мм, розташованих під кутом. Передній бампер — таранний. Вантажопідйомність — 4 тонни, є можливість буксирування причепа масою 6 тонн. Шини 365/80 — R20, кулестійкі, з пластмасовими вставками (система run-flat). Є можливість установки високопрофільних діагональних шин від ГАЗ-66 і більш низькою радіальної гуми Michelin 225/100 R16.
Як і будь-яку сучасну бронемашину, «Козака-II» можна випускати в декількох варіантах виконання: бронетранспортер (стандартний варіант) на 10 десантників, захищена транспортна машина на 15 десантників, санітарно-медична машина і броньований вантажівка. Цивільні аналоги — джип, «універсал» і пікап.
Перший «Козак» зразка 2009 року був набагато легше — всього 5,5 тонн, та й двигун у нього був 176 к.с. — Tector-4, об’ємом 3,9 літра. Подоланий схил не був таким крутим: до 35 градусів. Броня була імпортна, шведська, легша, ніж тепер.
У другу модифікацію перекочували українські бронестекла товщиною 60 мм з вбудованими бійницями, що витримують обстріл з автоматичної зброї. Подвійне V-подібне днище покликане додатково розсіювати енергію вибуху міни або фугасу (потужністю 3 кг в тротиловому еквіваленті). Принцип побудови капсули безпеки екіпажу та десанту «Цитадель» — каркасний. Поперечні балки зберігають необхідний життєвий простір при перевороті. Є можливість установки на борту ґратчастих противокумулятивними екранів.
Додатковий захист від вибухової хвилі створюють розміщення в подвійному днищі акумуляторні батареї і паливний бак. Щоб зменшити ризик травмування при підриві, всі крісла мають ремені безпеки на чотири точки кріплення і не мають жорсткого кріплення з підлогою — вони закріплені на особливій рамі, підвішеній до бортів.
Заміна Iveco — ГАЗ-66 …
Саме в 2009 році було вибрано і шасі Iveco EuroCargo. Нагадаємо, що італійці виробляють і свій легкий бронетранспортер Iveco LMV 4х4, який під псевдонімом «Рись» активно просував на озброєння російської армії попередній міністр оборони Анатолій Сердюков. Однак згодом росіяни воліли власну розробку групи ГАЗ — бронемашину «Тигр».
Українські інженери та конструктори також прагнуть зробити свою машину максимально вітчизняної. На неї вже встановлюється українська броня. Система GPS-навігації — також власного виробництва, радіостанція — одеського заводу «Телекарт-Прилад. Машина оснащена лебідкою для самовитаскування, приладами радіаційного та хімічного контролю, оглядовою камерою з тепловізором, висувним радіолокатором і навіть відеокамерою заднього виду з парктроником. Комфортні умови для екіпажу і десанту покликані забезпечити клімат-контроль і підвищена звуко- і шумоізоляція.
Імпортними залишаються фактично тільки шасі, але вже існує можливість збирати «Козаков» на базі ГАЗ-66 — ці старі трудяги, що дісталися Україні ще у спадок від Радянського Союзу, зараз активно знімають з тривалого зберігання. А держкорпорація «Укроборонпром» поки ще тільки вивчає можливість виробництва на своїх підприємствах нового економічного вантажівки, здатного замінити ГАЗ-66.
Причина такого імпортозаміщення — спроби додатково знизити вартість бронемашини. Втім, вже зараз вона становить 250-280 тис. Доларів США, що відносно недорого в порівнянні з вищезазначеним італійським Iveco LMV (400 тис.) І французьким Panhard PVP (313 тис. Доларів).
document.write(«»);