Москвич-А9 – це експериментальний мікроавтобус, створений на Московському заводі малолітражних автомобілів. Він був розроблений і втілений в «металі» в 1957 році в єдиному екземплярі. Базовим автомобілем для нього послужив серійний автомобіль «Москвич-402». При цьому при конструюванні даного мікроавтобуса були використані вузли та агрегати від «Москвич-410» і ГАЗ-21.

Причиною створення цього мікроавтобуса стала інформація, яка дійшла до СРСР, про те, що на Заході подібні машини користуються шаленою популярністю. Аналог даного легкового автобуса виготовили на МЗМА І.А. Гладилін і В. І. Євланов. Вітчизняний мікроавтобус мав сталевий несучий корпус, який, до речі, його творці виготовили вручну. Лобове скло на ньому було розділене на дві половини, а чотиридверний салон вміщав дев’ять пасажирів.

Що ж стосується силового агрегату, то на цьому автомобілі він був представлений верхньоклапанний двигун від «407», який встановлювався спереду. Так само Москвич-А9 комплектувався експериментальною КПП. Вона була аналогічна КПП гоночного автомобіля «Москвич-Г1-405».

«Москвич-А9» після проведення випробувань був схвалений до виробництва, але, на жаль, через недосконалість радянської системи функціонування господарства. Справа в тому, що керівники країни не могли зрозуміти основної функції даного автомобіля. На той час в якості маршрутного таксі на трасах працював аналогічний автобус «РАФ», а як сільський транспорт в той час використовувався УАЗ «буханка».

Коштували ці масові вироби вітчизняного автопрому сущі «копійки», тому Москвич-А9 в серію не пішов. Єдиний дослідний екземпляр потрапив на Московський завод автомобільних кузовів, де і працював до кінця 70-х років.