- 18 июня 2018
Запорізький автомобільний завод за свою історію випустив багато гідних і перспективних моделей, які так і не надійшли в серійне виробництво. Серед них позашляховий вантажівка ЗАЗ-970 і позашляховий фургон ЗАЗ-971.
Створення малотоннажної вантажівки 970 і однооб’ємника 971, в тому числі в повноприводному виконанні, було ініційовано ніяк не вищим керівництвом автомобільної промисловості, а головним конструктором підприємства Юрієм Сорочкин.
До початку шістдесятих років на «Комунарі», так в той час називався завод, розробили сімейство експериментальних трудівників, вийшли досить своєрідними в плані компонування. Обкатавши задньомоторне компонування на «горбатому» ЗАЗ-965 і готуючи до виробництва «вухатий» ЗАЗ-966, інженери оснастили дослідні моделі V-подібним чотирициліндровим двигуном об’ємом 0,9 л, розмістивши його ззаду. Був би агрегат опозитний як на Volkswagen Type 2 і корисний об’єм не постраждав би. Але в нашому, радянському випадку мав місце «горб», який з’їдав частину простору.
Позитивних сторін, втім, вистачало. У їх числі була підвищена прохідність, що забезпечується легкість укупі з високим дорожнім просвітом і повним приводом на деяких версіях. Взагалі варіацій передбачалося немало. У їх числі була вантажівка, здатна брати на борт до 400 кг вантажу, а також фургон, семимісний пасажирський варіант і спрощений, а пізніше і нарочито спартанський автомобіль з м’яким складаним верхом в сільськогосподарському та армійському виконанні.
Якщо говорити про останній, то це справжній радянський кей-кар довжиною 3400 мм, колісною базою в 2100 мм, шириною в 1500 м і висотою, рівної 1600 мм. Маса – 750 кг. Передня підвіска незалежна торсіонна, а задня пружинна. Максимальна швидкість – 70 км/год.
Згідно з відомостями, наявними у відкритому доступі, експериментальні зразки показали різні якості – практичність з одного боку і ненадійність з іншого. До конвеєра вони так і не дісталися: свою роль зіграла відсутність необхідних ресурсів у «Комунара» для серійного виробництва. Але ж необхідність в подібній техніці не викликала сумнівів – утілітарнікам завжди знайшлася б робота.
