- 06 октября 2015
- ?????
Виявляється, ідея літаючої «Волги» з’явилася задовго до фільму «Чорна блискавка». Мова про ГАЗ-16 — одну з найбільш фантастичних розробок радянських інженерів.
Розробка чергового експериментального автомобіля підвищеної прохідності з аеродинамічним розвантаженням почалася у 1960 році на Горьківському автомобільному заводі під керівництвом провідного конструктора А.А. Смоліна. До проекту були залучені і групи співробітників з НАМИ і авіаційного заводу імені Орджонікідзе. Новий автомобіль повинен був поєднувати позитивні якості автомобіля і судна на повітряній подушці. Тобто, бути економічним і прохідним.
Для руху по асфальтованій дорозі в ГАЗ-16 використовувалося звичайне шасі з незалежною передньою підвіскою, аналогічне тому, що застосовувалося на ГАЗ-21. Під капотом був встановлений восьмициліндровий V-подібний двигун від ГАЗ-13 «Чайка» об’ємом 5,5 літра і потужністю 195 кінських сил. На рівній дорозі автомобіль розвивав швидкість до 170 кілометрів на годину. На бездоріжжі шасі забиралося гідравлічним приводом, і автомобіль приводився у рух повітряною подушкою з двома нагнітачами, і летів на висоті близько п’ятнадцяти сантиметрів над землею. За допомогою подушки ГАЗ-16 міг долати навіть водні перешкоди, хоча і створював при цьому щільну завісу з водяного туману.
Перший варіант автомобіля був побудований без використання повітряних гвинтів. Водій керував потоками повітря з основних вентиляторів за допомогою жалюзі. Однак, тести показали неспроможність такого рішення: при відведенні повітря автомобіль помітно «просідав», а максимальна швидкість ледь перевищувала 40 кілометрів на годину.
Незважаючи на те, що розробку можна було вважати успішною, свого місця в реальному житті ГАЗ-16 так і не знайшов, і з часом робота над проектом була зупинена. Було озвучено чимало причин, чому у ГАЗ-16 немає майбутнього: машина була складна по конструкції, громіздка, неекономічна, мала невисоку вантажопідйомність і дуже обмежену сферу застосування. Основний недолік, з технічної точки зору, полягав у нераціональному використанні потужності двигуна для створення повітряної подушки під днищем апарату — саме тому згодом на машинах з повітряними подушками стали застосовуватися гнучкі огорожі по периметру всього судна. Так, проект літаючої «Волги» пішов в історію, і до наших днів, на жаль, не вціліло жодного примірника. Але фрагмент одного з прототипів ГАЗ-16 і донині зберігається в музеї ГАЗ.
document.write(«»);