Майже у будь-якого серійного вантажного чи легкового вітчизняного автомобіля є своя кличка. Серед старожилів ходить кличка «Шишига» і так називають вантажівку ГАЗ-66 якому вже пів століття. Виробництво моделі ГАЗ-66 було розпочато в листопаді 1963 року і тривало аж до 1999 року.

Історія «шишига» (так її стали називати через схожість літері «Ш») почалася в 1956 році, коли на всесоюзній виставці в ВДНГ публіці був представлений повнопривідний вантажопасажирський автомобіль ГАЗ-62. Але представлений концепт не зацікавив ні сільське господарство, ні армію, на яку в першу чергу розраховувався автомобіль. Тоді почалися роботи з модернізації автомобіля ГАЗ-62. Автомобіль став вантажним, мав колісну формулу 4х4, високий кліренс, безкапотну компоновку і шестициліндровий двигун. Таких ГАЗ-62 було випущено кілька сотень.

Які авто заберуть до ЗСУ після прийняття нового закону

Після випробування 6-циліндровий двигун був визнаний недостатньо потужним. У цей час завод займався доведенням і впровадженням восьмициліндрового V-подібного двигуна, з форкамерно-факельним запалюванням. Тандем повнопривідного шасі і потужного V8 виявився вдалим, і паралельно з доведеннями, пов’язаними з новим мотором, почалася підготовка ГАЗ-62 до серійного виробництва.

Перепроектування автомобіля з урахуванням нових характеристик двигуна було покладено на Р.Г. Заворотного, який в 1958 році став головним конструктором заводу ГАЗ. Модель була перейменована в ГАЗ-66, її вантажопідйомність збільшилася до 2 тонн.

Автомобіль представляв собою цілий комплекс цікавих інженерних рішень. Висока прохідність автомобіля забезпечувалася високим кліренсом, великими односхилими шинами, колією рівної ширини для передньої і задньої осі, а також системою автоматичного регулювання тиску в шинах. Двигун V8 мав потужність 115 к.с. і дозволяв рухатися по шосе зі швидкість до 90 км/год. Короткі звіси дозволяли долати підйоми і спуски до 30 градусів, а також перетинати броди до 1 метра. Низьке розташування центру маси дозволяло перетинати бездоріжжя з великими бічними креном.

З урахуванням того, що основною зацікавленою організацією була радянська армія, автомобіль вийшов украй вдалим. Цей автомобіль став еталоном для всіх водіїв того часу.

Крім двовісних варіантів «шишига» передбачалися випускати тривісні варіанти ГАЗ-33 і ГАЗ-34 з колісними формулами 6Х4 і 6х6. Було випущено кілька варіантів, дослідні вантажівки почали проходити масштабні випробування, але серійного випуску моделей зеленого світла не дали. Армія порахувала, що вантажного автомобіля ЗІЛ-131 для потреб армії буде достатньо.

На базі автомобілів ГАЗ-66 існувало безліч модифікацій, в першу чергу пов’язаних з військовими завданнями. Наприклад, існував варіант з брезентовим дахом кабіни і з відкидається лобовим склом для зручності транспортування літаками і десантування на парашутах. Для установки спеціальних кузовів випускалося шасі ГАЗ-66-12-1010. Також випускалася цивільна версія ГАЗ-66-40, яка не мала військових примочок, начебто лебідки, системи підкачки та іншого.

ГАЗ-66 залишався на конвеєрі до 1999 року. Цього року його змінив капотний автомобіль ГАЗ-3308, проте більшість вузлів автомобіля збереглися від автомобіля ГАЗ-66.

До речі, при службі «шишига» в «гарячих точках» була виявлена ще одна особливість. При капотній конструкції (наприклад, як у автомобіля ЗІЛ-131) при наїзді на міну водії часто гинули. Міна розривалася відразу за переднім колесом прямо під кабіною. У випадку з «шишига» міна вибухала під задньою частиною кабіни, де водій був захищений двигуном і частиною рами.