На початку 60-х років минулого століття ЗАЗ був одним із перших автовиробників у світі, хто розробив концепцію мікроавтобуса. Прототип цього незвичайного автомобіля було створено із єдиної серійної моделі «Запорожець».

Докладніше про незвичайну розробку читайте — у матеріалі видання Hyser.

Мікроавтобус отримав незалежну задню підвіску, торсіонну передню підвіску та гальмівну систему на всіх колесах з барабанними гальмами. Під капотом встановлений був малопотужний 4-циліндровий двигун із повітряним охолодженням потужністю 27 кінських сил, що знаходився ззаду, під підлогою. Це дозволяло автомобілі більш ефективно охолоджуватися.

Новий кузов мікроавтобуса майже повністю перероблений. Він мав двостулкові розчинні двері по центру бічної частини, через які можна було входити в салон. Через задньомоторне компонування мікроавтобуса довелося переробити задню частину кузова. Там було встановлено люк, призначений для ремонтних робіт двигуна, а також другий менший для поточного обслуговування. Мікроавтобус мав оптику від ЗАЗ-965.

Салон автомобіля мав два ряди сидінь. Передній ряд був проти руху, задній ряд був захищений кожухом, за яким знаходився двигун. Мікроавтобус міг умістити до шести пасажирів. За потреби пасажирські сидіння могли складатися, перетворюючи автомобіль на вантажний. Максимальне навантаження, яке могло витримати автомобіль, становило 350 кг.

Мікроавтобус був досить повільним, з максимальною швидкістю 70 км/год. Однак він був дуже економічним, його витрата палива становила лише 7,5 л/100 км. Загалом мікроавтобус вийшов дуже цікавим та функціональним, і міг би мати велику популярність на радянському ринку, проте проект не отримав продовження. Якою стала доля єдиного виробленого екземпляра ЗАЗ мінівен невідома, проте спочатку передбачалося, що такі мікроавтобуси розкуплять фермера для організації більш продуктивної роботи своїх співробітників.