Розчинилися в історії: автомобілі ЗАЗ, які ми втратили

Запорізький автомобілебудівний завод за час свого існування подарував нам чимало цікавих моделей, найбільш знаковими з яких, мабуть, є «Запорожці». Зараз завод живе зовсім іншим життям, випускаючи машини з російським «родоводом», але ми хотіли б згадати про те, що всьому цьому передувало.

Хронологія моделей ЗАЗ:

1960 рік — ЗАЗ-965 («Горбатий»)

Поліцейські незаконно забирають водійські права в українців

Спочатку автомобіль планувалося збирати на заводі «Москвич». Саме тому розробкою автомобіля зайнялося конструкторське бюро МЗМА, яке спільно з автомобільним інститутом НАМИ розробило так званий Москвич-444, згодом перейменований у Москвич-560. За рішенням колегії держплану у зв’язку з перевантаженістю заводу «Москвич» виробництво вирішено було перенести на завод «Комунар» у Запоріжжі, і 22 листопада 1960 року підприємство випустило першу партію ЗАЗ-965, який у народі отримав прізвисько «Горбатий» за свою оригінальну форму кузова.

1962 рік – ЗАЗ-970

Експериментальна вантажівка ЗАЗ-970 мала вантажопідйомність 350 кг. По суті, автомобіль був такою собі пошуковою компонувальною роботою. Від заводчан машина отримала прізвисько «Точило», і на відміну від наступних машин 970-го сімейства мала невеликий капот.

1962 рік – ЗАЗ-971

Повнопривідний малолітражний автомобіль, побудований на базі 3АЗ-970 із застосуванням вузлів і агрегатів ЗАЗ-965А і ЗАЗ-966. Був побудований в єдиному екземплярі.

1967 рік — ЗАЗ-966 («Вухатий»)

ЗАЗ-966 розробили ще в 1961 році, але до конвеєра він дістався тільки через шість років. Типовий для свого часу прямокутний седан, характерною особливістю дизайну якого стали бічні повітрозабірники. У народі їх тут же прозвали вухами, а сам автомобіль — «Вухатим».

1971 рік – ЗАЗ-968

ЗАЗ-968 змінив 966-у модель, але мало чим від неї відрізнявся. Серед нововведень можна відзначити хіба що іншу панель приладів, змінені поворотники і наявність ліхтарів заднього ходу.

1979 рік — ЗАЗ-968М («Мильниця»)

ЗАЗ-968 став останнім вітчизняним автомобілем із розташованим у задньому відсіку двигуном, а також найдовгоживучішим, оскільки випускався до 1994 року. Втративши свої «вуха», машина отримала прізвисько «мильниця» за свій уже застарілий і занадто простий дизайн.

1988 рік – ЗАЗ-1102 «Таврія»

У листопаді 1963 року ідею створення передньопривідної мікролітражки назад приніс 20-річний інженер Володимир Стешенко. Новий головний конструктор заразив нею спочатку КБ, а потім керівництво всього об’єднання. Сам же Стешенко перейнявся ідеєю переднього приводу після знайомства зі знаменитим MINI. Особливо вразив українського конструктора той факт, що ця скромна коробочка виключно завдяки передньому приводу, а також розгорнутому впоперек і зрушеному вперед мотору, на голову розбила всіх конкурентів у ралі 1962 року, включно з Porsche 911 і Volkswagen 1200L.

До 1976 року створили ще два дослідні зразки — седан із переднім приводом і повнопривідний хетчбек. Ці два варіанти і лягли в основу «Перспективи» — саме так у КБ іменувався тоді автомобіль «Таврія». У 1980 році створення автомобіля було закінчено і довгих сім років пішло на втілення конструкторської задумки в життя. І тільки в 1988 році почалося повноцінне виробництво цього автомобіля. На базі розробленої «Таврії» було створено автомобіль у кузові седан, який отримав назву «Славута».

1990 рік – ЗАЗ-968МП

Протягом 1990-1992 років випускалася незвичайна модифікація базового ЗАЗ-968М — пікап ЗАЗ-968МП. Автомобіль робили за стапельно-обхідною технологією. У відбракованого або навіть кондиційного, залежно від величини попиту на пікапи в конкретний період, кузова ЗАЗ-968М обрізали задню частину кабіни, а за передніми сидіннями приварювали задню стінку з вікном.

1991 рік – ЗАЗ-2320