Один із найпрохідніших автомобілів, що випускалися в радянську епоху — це, звичайно ж, «Волинь». Однак мало хто знає, які були у цієї моделі витоки.

Так, у 1958 році фахівці Науково-дослідного інституту НАМІ спільно з інженерами заводу «Комунар» розробили повнопривідну міні-вантажівку, що отримала назву «Вогник». Саме він мав відзначитися підвищеною прохідністю та мав індекс НАМІ-049, пише Znaj.ua.

«Вогник» розробляли спеціально для експлуатації у сільській місцевості. І справді, за результатами ходових випробувань з’ясувалося, що досвідчений автомобіль НАМІ-049 мав дуже хорошу прохідність по всіх видах ґрунту, за винятком боліт та снігу завглибшки 20-25 сантиметрів. У прохідності він не поступався таким серійним автомобілям як Москвич-410 чи ГАЗ-69.

Високій прохідності сприяє відносно невелика вага машини. Ще б пак, кузов автомобіля виготовили з комбінації металу і пластику. Таким чином, його вага склала всього 750 кілограмів.

Конструктори пишалися тим, що навіть якщо «Вогник» і застрягне, то двоє людей зможуть витягнути його там, де становище великого джипа здавалося б безнадійним.

Також відомо, що автомобіль мав привід через колісний редуктор на чотири колеса, незалежно підвішені на торсіонах. Колеса були забезпечені безкамерними шинами 5,60-13″ низького тиску з ґрунтозачепами.

Після того, як експериментальний зразок пройшов тести, його передали до Запорізького автомобілебудівного заводу, який додатково доопрацював автомобіль.

Планувалося, що модель випускатиметься у кількох варіаціях, проте серійного виробництва машина так і не побачила. НАМІ-049, а також його модифікована версія НАМІ-049А «Целіна» так і залишилися лише прототипами. Втім, вони не були марними, оскільки деякі їхні напрацювання використовувалися у ЗАЗ-969.