- 06 сентября 2015
- glavcom.ua
Хотілося б представити вашій увазі дивовижний експонат радянського виробництва – мотоколяску СМЗ С3Д. А також розповісти про свої загальні враження від цього достатньо рідкісного автомобіля. Рідкісного в силу того, що свого часу вони йшли на утилізацію і їх залишилося, на жаль, дуже мало, особливо в гарному зовнішньому і робочому стані.
Виробництво даної моделі С3Д почалося аж 44 роки тому, в 1970 році в російському місті Серпухові. Випускалася аж до 1997 року. Знайшов в одному джерелі, що з конвеєра зійшла 223051 модель. Проте до нашого часу їх кількість явно скоротилося в рази, адже вона видавалася людям з обмеженими можливостями всього на 5 років, після чого «йшла під прес». Раніше для управління даною моделлю потрібно було посвідчення категорії А.
Що стосується начинки автомобіля, то тут все дуже просто. Двигун одноциліндровий від «Іжа», який видає 12 кінських сил і розганяє машинку до 65 км/год. Але мотоколяски це дуже важко дається, адже, незважаючи на свої невеликі габарити, важить-то вона півтонни. Її нормальна швидкість 40 км/год. Те що треба для міста – порушити швидкісний режим ніяк не вдасться! Двигун розташовується ззаду, і жартома відчувається схожість зі спорткарами. Обсяг бака 18 літрів. І їсть «коробочка», хочу сказати, непогано! Заливаю 92-й упереміш з напівсинтетикою. Головне з маслом не переборщити, а то димить по-страшному.
Мотоколяска оснащена чотириступінчастою механічною коробкою передач. Передачі перемикаються як в мотоциклі. Також варто реверс, завдяки якому однаково їдеш як вперед, так і назад.
Підвіска дуже м’яка: ковтає ями і нерівності настільки добре, що диву даєшся. При цьому абсолютно не переживаєш, що «вб’єш» цю саму підвіску. Цей апарат точно створений для поганих доріг.
document.write(«»);