- 11 сентября 2015
- ranok.ictv.ua
Жителі великих міст проводять більше 10 годин на місять у заторах на дорогах, і ця цифра лише зростає. Тож за неефективності стандартних підходів спасінням можуть стати лише революційні ідеї.
Джерело: technologyreview.com
Взагалі з пробками стикався майже кожен автомобіліст. В наш час стати частиною такої халепи можливо навіть у невеличкому містечку, адже для затору необхідно дві складові: якомога більше машин та якомога вужча дорога. Саме невідповідність кількості транспортних засобів пропускній здатності шляху і призводить до пробок. Але не поспішайте винуватити у всьому автолюбителів, адже перші затори були зафіксовані задовго до появи двигунів внутрішнього згорання. Так, з літописів відомо про пробки ще у перших містах мільйонниках: Вавилоні, Олександрії та Римі. У ХІХ столітті у Нью-Йорку на 3,5 мільйони жителів припадало 200 тисяч коней. Цього було достатньо аби на центральних вулицях міста регулярно траплялися затори із підвод. На сьогодні лідерами по заторам є Москва, Ріо-де-Жанейро, Стамбул та Мехіко. Як бачимо, від пробок найбільше страждають ті міста, де стрімке збільшення кількості транспорту не супроводжується відповідним розвитком транспортної системи.
Джерело: aftershock.su
Боротися із заторами на дорогах почали із самого часу їх появи. Проте, звичайні методи не були достатньо ефективними. Перше, що спадає на думку, – потрібно розширити дорожню сітку. Однак, такий спосіб не працює у старих містах та історичних центрах, де вулиці практично немає куди розширяти, а жителі не згодні переселятися на околиці. В таких містах дуже часто верх беруть консервативні методи зменшення кількості машин. У Копенгагені, Токіо, Барселона та інших містах людей почали просто пересаджувати на велосипеди. Але хіба це можна вважати вирішенням проблеми? Так, дістатися на роботу стає легше, але ж жителів позбавляють привілею подорожувати в салоні авто, що зовсім не схоже на сідло та педалі.
Джерело: sustainablecitiescollective.com
Більш перспективним є підхід під назвою smart city. Він передбачає, зокрема, використання цифрових та інформаційно-комунікаційних технологій для покращення транспортної системи міст. В широкий спектр інструментів «розумного міста» входить єдиний центр керування рухом на дорогах. Ідея полягає в тому, що розставивши на дорогах міста відеокамери, «розумні» світлофори, запустивши сучасний громадський транспорт, і приєднавши все це до комп’ютерного центру, можна оптимально налагодити транспортні потоки в місті. Піонерами в цьому є Амстердам та Стокгольм. Сьогодні «розумні» світлофори, котрі обладнані датчиком і перемикають світло, якщо кількість машин перевищила норму, встановлюють і в Києві.
Ще одним перспективним напрямом є уніфікація автомобілів. Оскільки для руху в місті, а особливо для паркування, велике значення мають габарити авто, розумно було б розробити однакові моделі із можливістю заміни. Саме таку ідею втілюють у Массачусетському технологічному інституті. Група вчених запропонувала для програми smart city використовувати революційні транспортні засоби. Вони представляють собою невеличкі двомісні автомобілі, котрі оснащені екологічними електродвигунами та здатні стикуватися на манер візків у супермаркеті. Дані авто повинні замінити всі інші у великих містах. Уявіть, що біля кожної зупинки громадського транспорту стоять черги однакових машин, сідайте в першу і вирушайте в дорогу. Неактуальною стає проблема паркування, несправностей, заправок, і, в той же час, людина все ще не зобов’язана пересідати на громадський транспорт.
Джерело: wikipedia.org
Та, здається мені, навіть в цій системі є одна вада… Це сама людина. Яким би розумним не був комп’ютер, він не може передбачити де й коли хто-небудь потрапить в аварію і спровокує затор. Людський фактор все ще відіграє важливу роль. Не здивуюся, якщо наступним кроком буде позбавлення уніфікованих авто керма. Уявіть собі: ви сіли, задали маршрут, і автомобіль під управлінням робота везе вас у необхідну точку по оптимальному маршруту. А ви в цей час можете займатися своїми справами. По приїзді ви покидаєте транспорт, а машина сама повертається до найближчої стоянки чекати на наступного пасажира. Просто персональне метро майбутнього. І при цьому, неймовірно мобільне. Якщо на дорогах міст будуть лише такі автомобілі, шляхи перетворяться на справжні транспортні артерії майбутнього. З’являться можливості небачені донині. Наприклад, за необхідності, кількість смуг руху та їх напрямок можуть змінюватись ледь не кожної хвилини. Там, де людина не змогла б підлаштуватись, роботу вистачить долі секунди. Оце вже справжня перемога над заторами на дорогах. Ну а поки, в Європі та Азії проходять перші випробування тестових екземплярів уніфікованих автомобілів, котрі ще потребують водія. То ж пам’ятайте, майбутнє ближче, ніж здається.
Дмитро Сидоренко, спеціально для “Ранок у Великому Місті”
document.write(«»);