Автомобільні заводи та моделі, які вироблялися за часів незалежної України.

В епоху своєї політичної і економічної самостійності Україна увійшла з потужною, навіть за закордонними мірками, автомобільною промисловістю. Але і радянської спадщини для зростаючого авторинку виявилося замало. Тому на початку ХХІ століття в країні виросли нові автозаводи – в першу чергу складальні, але від того не менш масштабні: 400 тисяч автомобілів власного виробництва на рік – це вам не жарти, а почесне членство в двадцятці провідних автомобільних держав світу.

ЗАЗ

Єдиний в Україні автозавод повного циклу і флагман українського автопрому в пікові для себе роки (2007 – 2008) виробляв близько 250-280 тис. автомобілів на рік. Модельний ряд змінювався в міру зростання добробуту населення: народні “Таврія Нова” зі “Славутою”, загадкова невдаха “Дана”, всюдисущий Lanos, яскрава і недовговічна Forza, декілька Chery, які швидко забулися, і Vida в трьох кузовах на додачу. У передкризові роки (2004-2008) на ЗАЗі дрібновузловим методом – і по кілька десятків тисяч на рік! – збирали ВАЗ-2109/21099 та Opel Astra G. Запорожці навіть варили і фарбували кузова, причому виробництво було сертифіковане концерном General Motors!

На заводі ЗАЗу в Іллічівську збирали крупновузловим методом навіть “Мерседеси”, але справжньою “вічною” моделлю виявився Lanos, який під різними іменами і брендами випускався в Запоріжжі та Іллічівську з 1998 по кінець 2017-го: Daewoo Lanos, Daewoo Sens, ZAZ Lanos, Chevrolet Lanos, Chevrolet Chance… Крім того, на ЗАЗі випускали автобуси i-Van і вантажівки.

КрАЗ

Найбільший в Європі виробник вантажівок, мабуть, найбільш плідний на власні моделі в нашому автопромі: більше трьох десятків базових моделей, не рахуючи варіантів з двигунами різних екологічних класів.

У минулому “коником” виробничої програми заводу були самоскиди КрАЗ, але в період Незалежності їх істотно потіснили повнопривідні моделі, в першу чергу армійського призначення (в тому числі на експорт). Двох-, трьох- і чотиривісні вантажівки різного призначення – від комунальних завдань до перевезення тактичних ракет. В найкращі роки випускалося до 25 000 машин на рік.

У 1996-2000 рр. на заводі спільно з італійцями випускали розвізні фургони Iveco TurboDaily і 16-місні мікроавтобуси на їхній базі. Причому ступінь локалізації виробництва була досить високою, – в Кременчуці варили і фарбували навіть кабіни, українською була і коробка передач.

КрАСЗ

Відносно невелике підприємство займалося великовузловим складанням різних автомобілів. Починали в 1995 р. з “Газелей”, потім були “Волги” ГАЗ-3102 і -3110, мікроавтобуси “Соболь”, утилітарні позашляховики УАЗ. У тому числі кілька тисяч пофарбованих у пісочний колір “Уазиків” пішло на експорт, до армії Іраку.

На окремому конвеєрі збирали ВАЗи: класичні “четвірки”, “п’ятірки” і “сімки”, а також ціла добірка моделей “десятого” сімейства. Пізніше легковики стали більш сучасними, тут почали складання китайських Geely декількох моделей: CK-2, MK, MK-2 і МК Сгоѕѕ, Emgrand 7, а також EC7, Emgrand x7 і Emgrand 8. Знаючі люди говорили, що “китайці” кременчуцької роботи були більш якісними, ніж ранні “оригінальні” машини з Піднебесної. Ще одна китайська марка, Great Wall, довірила кременчужанам збірку своїх рамних позашляховиків Hover, Safe і пікапа Wingle.

Окрема сторінка в історії КрАСЗа – корейські позашляховики SsangYong. В деякі періоди всі моделі марки, які продавалися в Україні, мали кременчуцьке походження: незламні рамні Rexton, Kyron, Actyon і суперпопулярний кросовер SsangYong Korando. Після того, як великовузлове складання виявилось нерентабельним, завод обанкротився.

“Єврокар”

Підприємство в Закарпатському селі Соломоново стоїть осібно не тільки в сенсі географії. Цей завод, мабуть, має відношення до найбільшого числа моделей іномарок серед усіх інших. Жодне інше українське автопідприємство не має настільки тісних і масштабних контактів з іноземними виробниками – навіть залізнична лінія, що йде до заводу від словацького кордону, вузька, європейського стандарту. З 2002 року практично всі автомобілі Skoda, що продаються в Україні, вийшли з його конвеєра. У тому числі такі складні моделі, як Octavia 4х4 і Skoda Octavia Scout.

Крім того, в різні періоди на “Єврокарі” збирали легкові Volkswagen (з 2003 року), Audi (з 2004 р.) і Seat – Leon, Altea, Toledo (з 2006 р.) для українського ринку.

Характерно, що з часом великовузлове складання тут стало дрібновузловим, в 2011 р. були побудовані і оснащені цехи зварювання і фарбування кузовів. Однак наразі вони не використовуються. В даний час, після зупинки ЗАЗу, підприємство стало найбільшим автовиробником країни.

”Богдан”

Хоча один з найстаріших автовиробників в країні – завод ЛуАЗ – в 2002 р. відійшов від випуску власної моделі позашляховика ЛуАЗ-1302, випуск машин тривав на рівні складання. Починаючи з 2001 компанія з російських машинокомплектів збирала УАЗи та ВАЗи шести моделей – “Ниву”, універсал -2104, седани -2107, -21099 і -2110, і всюдисущу “дев’ятку”. Вантажопасажирські фургончики “ІЖ-2717-90” у Луцьку переобладнали з вантажної версії “Іжа”. В даний час на ЛуАЗі працює автобусне виробництво “Богдан”.

Тольятінська “десятка” на черкаському заводі випускалася під ім’ям “Богдан-2110/2111”, а пікапи власної розробки на її базі отримали індекси -2310/-2312. Виробництво було глибоко локалізованим, черкащани самі варили кузова з російських деталей. Випускали в Черкасах також Hyundai Tucson, Accent і Elantra XD. На заводі збирали китайські легковики ЈАС J5 і Lifan 620, кросовери Lifan Х60 і Great Wall M4. Доопрацьовані пікапи Great Wall надходили в українську армію як санітарні “Богдан-2251”. З найбільш свіжих зразків продукції – 11-тонні вантажівки 6х6 “Богдан-6317”, що представляють собою МАЗ з китайським силовим агрегатом. Пише auto.24tv.ua