Експериментальні роботи ГАЗу 1960-х років з підвищення прохідності автомобілів на засніженій і важкопрохідній місцевості проводилися з використанням своєї кращої і найпоширенішої армійської 2-тонної вантажівки ГАЗ-66 і зводилися до установки його різних варіантів на нові види більш ефективних рушіїв. В основному це були традиційні напівгусеничні версії і компактні знімні гусеничні рушії, які «надягали» на звичайний автомобіль замість провідних коліс. Очевидно, ця ідея була навіяна з-за океану, де з 1948 року її розробляла фірма «Таккер» (Tucker) для своїх всюдиходів-снігоходів подвійного призначення, які працювали в північних регіонах США і Канади, в Арктиці й Антарктиці, пише m2motors.com.ua.

У цей період автозавод самостійно розробив і випробував кілька дослідних зразків повністю гусеничних машин. Варіант на шасі ГАЗ-66Б з відкритою кабіною забезпечувався чотирма ведучими рушіями з трикутним обводом полегшених тросових бестракових гусениць з верхніми подвійними приводними зірочками, чотирма опорними і двома натяжними катками, подібними за конструкцією з рушіями для ГАЗ-69. Пізніше на ГАЗ-66 був випробуваний посилений траковий рушій, але настільки складні і громіздкі конструкції не привели до істотного підвищення прохідності, і роботи з ним були завершені.

_ Поліцейським дозволили використовувати TruCam на власний розсуд

document.write(«»);