Служба безпеки України викрила державного секретаря Міністерства інфраструктури Андрія Галущака в незаконній передачі даних. А керівнику відомства Владислава Криклій довелося провести не надто приємну розмову з народними депутатами, в який він обгрунтовував принципи формування цін на обов’язковий технічний огляд транспортних засобів. І ось новий поворот.

Ще 25 лютого на сайті Міністерства інфраструктури України було опубліковано повідомлення про оприлюднення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері безпеки експлуатації колісних транспортних засобів відповідно до вимог Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з іншого боку». Як пояснюють чиновники, метою даного законопроекту є введення процедури тестування на придатність до експлуатації замість обов’язковому технічному контролю транспортних засобів, а також введення придорожніх перевірок на придатність до експлуатації транспортних засобів. Керувалися вони при цьому Директивою Європейського Парламенту та Ради Європи щодо періодичної перевірки відповідності до експлуатації колісних транспортних засобів та їхніх причепів.

Але, як з’ясувалося, переклад Директиви на реалізацію якої спрямований даний законопроект є неофіційним. Переклад виконаний ДП «ГосавтотрансНГІпроект» і є суто інструментом документації, а укладачі не несуть жодної відповідальності за його зміст. А сам офіційний переклад в Міністерстві інфраструктури України (МІУ) відсутній. Принаймні, така відповідь відомства на запит громадської організації «Суб’єкти тестування транспорту на відповідність експлуатації».

Іншими словами, МІУ, свідомо чи через недбальство, прикриваючись красивими гаслами і цілями, вводить в оману підприємців і пересічних автомобілістів, вирішуючи завдання щодо перерозподілу ринку, загальний обсяг якого оцінюється в більш ніж мільярд гривень щорічно. А ряд нововведень, через які вартість технічного огляду та сертифікації виросла в рази, вже призвів до монополії на ринку цієї форми послуг.

За словами експертів, зараз в Україні створена досить складна схема взаємодії органів державної влади, які уповноважують і контролюють суб’єкти ОТК. Але прийняття рішень замикається на кількох людей, що створюють справжню монополію. Підприємцям, які зібрали повний пакет документів для отримання права здійснювати ВТК, але не входять в заповітне коло, відмовляють без вказівки причин. А список необхідних документів змінюється з дивовижною частотою, причому змін в нормативно-правових актах не відбувається, а змінюється «бачення» органів державної влади.

Як результат, за півтора року кількість незалежних суб’єктів, які здійснювали технічний контроль транспортних засобів, скоротилося з 400 до 150. При цьому абсолютна більшість з цих 150 компаній і фірм знаходяться в сфері впливу кількох посадових осіб, які займаються видачею акредитацій лабораторій, розглядом документів в Міністерстві інфраструктури , а також контролем за цією діяльністю. Все це перетворює державний контроль в своєрідну «видачу франшиз» певним організаціям.

Підприємців, які збираються займатися подібного роду діяльністю, просто відсилають з одного відомства в інше — з Міністерства інфраструктури в Національне агентство з акредитації або Головний сервісний центр МВС України. При цьому, як зізнаються самі бізнесмени, вони просто не можуть подолати сформоване лобі, а іноді впоратися з прямим конфліктом інтересів.

За словами учасників ринку, МІУ має намір створює монополію і нинішній Міністр інфраструктури Криклій цьому сприяє. Участь міністра підприємці пов’язують з його попереднім місцем роботи, де під керівництвом Владислава Артуровича Головний сервісний центр МВС контролював суб’єктів ВТК, при цьому повністю закриваючи очі на діяльність певних компаній.

Що стосується МІУ, то неоднозначну думку у підприємців викликає діяльність керівника директорату з безпеки на транспорті Антона Щелкунова, який перешкоджав отриманню права здійснювати ОТК багатьом підприємствам і навмисно сприяв створенню групи компаній, які монополізують цю сферу і вже диктують свої умови і ціни державі. Можливо, це пов’язано з тим, що людина з прізвищем Щелкунов був співробітником однієї з таких компаній. Якщо ситуація не зміниться найближчим часом, Україна чекатимуть серйозні іміджеві втрати, а власників транспортних засобів та підприємців — втрати фінансові.

Крім того, критичною є ситуація з бланками перевірки технічного стану транспортного засобу, які суб’єкти ОТК видають автовласникам після проходження ОТК. Бланки видаються регіональними сервісними центрами МВС і є механізмом для блокування діяльності суб’єктів ОТК, оскільки через відсутність бланків суб’єкти не можуть здійснювати діяльність. Але така ситуація зачіпає не всіх суб’єктів оскільки у певної групи компаній проблеми з бланками не існує.

Окремо варто відзначити, що в 2019 році було впроваджено форма бланка з радіопозначкою, яка збільшила вартість в 23 рази з 3 гривень до 69 гривень. Різниця в 66 гривні збільшила витрати підприємств на 48 мільйонів гривень, що закладено у вартість послуг і за що в кінцевому підсумку заплатять автовласники. Розробником цих змін був Головний сервісний центр МВС, який очолює в цей час Криклій. Найцікавіше, що в Україні досі не існує зчитувальних пристроїв радіопозначек і виникає логічне запитання: кому потрібні були ці радіопозначки?

В ЄС моніторять ситуацію щодо організації сертифікації і проведення ТО в Україні. З огляду на кількість українських автомобілів в країнах Євросоюзу, наші західні сусіди зацікавлені в якісному і незаангажованого виконанні цих обов’язкових послуг. А що стосується автомобілістів, то їм слід приготуватися до чергового подорожчання цін, з огляду на темпи створення монополії.

Якщо, звичайно, в самому Міністерстві інфраструктури України,  де призупинили на час карантину проведення сертифікацій і обов’язкових ТО, не зроблять спробу нарешті розібратися зі ситуацією, яка склалася. Інакше і перед ЄС, і перед співвітчизниками буде вкрай соромно.

Андрій Дронь