Незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди, водій зобов’язаний був виконати вимогу п. 12.3 ПДР і негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.

Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 10 грудня 2029 року у справі № 759/2926/16-к.

Обставини справи

Апеляційний суд, скасувавши рішення місцевого суду, визнав доведеним, що водій, наблизившись до регульованого пішохідного переходу, порушуючи вимоги п. п. «б» п. 2.3 і п. 12.3 Правил дорожнього руху (далі — Правила), завершуючи маневр перестроювання вправо в першу смугу руху, при виникненні небезпеки для руху, якою були пішоходи, які зліва-направо відносно руху автомобіля рухалися на червоний сигнал світлофора та яких водій був спроможний завчасно виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості автомобіля аж до зупинки та продовжив рух, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу було заподіяно тілесних ушкоджень, що призвели до його смерті.

На думку захисника водія, суд першої інстанції здійснив правильну оцінку фактичних обставин справи, адже в ситуації, яка виникла на дорозі, пішохід, створивши небезпеку для водія, мав більше можливостей уникнути зіткнення, припинивши перетинати проїжджу частину, однак не зробив цього і продовжив перебігати дорогу, ігноруючи червоний сигнал світлофора. Таким чином, пішохід не виконав обов’язків, установлених пунктами 4.4, 4.9, 4.14, 4.16 та п. п. «е» п. 8.7.3 Правил, і саме це, як вважає захисник, стало причиною дорожньо-транспортної пригоди. Водночас засуджений виконав вимоги п. 12.3 Правил, вживши заходів для безпечного об’їзду перешкоди, тому висновок апеляційного суду про наявність в діях останнього складу злочину є помилковим.

Позиція ВС

ВС не погодився з доводом у касаційній скарзі про те, що протиправність дій потерпілого пішохода виключає винуватість засудженого.

Той факт, що внаслідок грубого порушення Правил потерпілий створив небезпеку для дорожнього руху, не викликає сумніву. Однак, незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди, водій зобов’язаний був виконати вимогу п. 12.3 Правил і негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.

Таким чином, той факт, що небезпеку для руху, а саме перебування пішохода на проїзній частині дороги, створено внаслідок власної протиправної поведінки пішохода, не звільняє водія від виконання вимог зазначеного пункту Правил.