Про це на delo.ua пише адвокат, керівник ЮК “Сучасна Феміда” Тетяна Даниленко.

Вже влітку поточного року власники транспортних засобів (ТЗ) почали отримувати перші листи з постановами про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері дорожнього руху.

Які авто заберуть до ЗСУ після прийняття нового закону

З 1 червня 2020 року почала діяти система автофіксації порушень правил дорожнього руху (шляхом фотозйомки або відеозапису), спеціально розміщеними приладами контролю. Фіксуються порушення ПДР у автоматичному режимі, поки що за перевищення встановлених обмежень швидкості руху (стаття 122 КУпАП) у Києві та області, а, згодом, на дорогах всієї України.

Незабаром планується впровадження автофіксування проїзду по спеціально визначеній смузі громадського транспорту, на червоне світло світлофора, а також перетину подвійної суцільної лінії. Планується також автоматичне розпізнавання автомобілів, які порушили правила паркування.

Відтак, відповідно до статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки(відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис а функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа — фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

В разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесені відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу відповідальність несе належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, — особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Щодо транспортних засобів, які зареєстровані за межами території України і такий ТЗ не підлягає держреєстрації в Україні, до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані у автоматичному режимі або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування ТЗ, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), притягається особа, яка ввезла такий ТЗ на територію України.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності друкується на паперовому бланку зі спеціальними елементами захисту та протягом трьох днів надсилається відповідальній особі рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи) або вручається особі, яка ввезла транспортний засіб (іноземна реєстрація) на територію України, відповідними підрозділами Державної прикордонної служби України. Постанова набирає законної сили після її вручення особі чи отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Оскаржити постанову у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), — потрібно протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили (тобто перебіг 10-ти денного строку на оскарження починається з моменту вручення особі такої постанови або отримання позначки невручення з підстав відмови у отриманні або повернення поштового відправлення із зазначення причин невручення).

Відповідно до статті 289 КУпАП у разі пропуску зазначеного строку з поважних причин необхідно звернутись із заявою про поновлення строку на оскарження, який може бути поновлений судом або органом до якого оскаржено відповідну постанову.

Розберемо основні моменти, які можуть слугувати підставою для оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері дорожнього руху в режимі автофіксації.

Перше, частиною 2 статті 61 Конституції передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Частина 1 статті 64 Конституції чітко визначає, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.

На мою думку, запроваджена система МВС є недосконалою, у тому числі суперечить основним принципам, які закладені Конституцією України, адже, відповідальність покладається не на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, а на власника ТЗ. Тобто, винними визнаються у багатьох випадках не причетні особи. Порушується принцип презумпції невинуватості особи.

Друге, комплекс може фіксувати кілька порушників одночасно, формуючи для кожного авто окремий пакет метаданих і інформаційних файлів: крім самих фото-відеодоказів, де повинні бути розпізнані номерні знаки, марка і модель авто, документ містить інформацію про точну геолокацію вимірювального приладу, часу фіксації і самому вигляді виявленого порушення. Але вже на даний час є постанови з помилками, наприклад зображення авто, водій якого порушує ПДР, не відповідає зазначеному автомобілю, власник, якого притягується до відповідальності, згідно тексту самої постанови.

Третє, визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їхній перелік регламентований статтею 251 КпАП. Обов‎’язок ж доведення правомірності накладення адміністративного стягнення у разі оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до статті 77 КАС покладений на відповідача — суб‎’єкта владних повноважень.

Це означає, що у разі посилання позивача (особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності) на неналежну сертифікацію приладів фіксування порушень у автоматичному режимі або на відсутність, наприклад, інформаційно-вказівного знаку про встановлення камери автофіксації порушень ПДР та знаку, що обмежує швидкість руху (будь-якого іншого дорожнього знаку за порушення, якого в зоні його дії, складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності особи), саме відповідач повинен буде довести, що дані знаки були розташовані саме у цей час на певній ділянці дороги та встановлені (продубльовані) на належній відстані, а не у будь-який інший, адже є ймовірність, що знак встановлений так, що його не видно водієві або він пошкоджений (відсутній) внаслідок дій 3-х осіб тощо.