- 08 марта 2016
- autotheme.info
Ідея замінити міжрайонні екзаменаційно-реєстраційні відділи ДАІ на сервісні центри МВС для реєстрації транспортних засобів, за задумом, мала б навести лад у цьому, як стверджують автори реформи, наскрізь корупційному процесі. Але в Україні будь-яка гарна ідея починається із поганої організації – процес оформлення документів на автівку або отримання водійських прав став для водіїв ледь не пекельним випробуванням. В приміщеннях колишніх МРЕВ утворюються величезні черги. Причому не лише із мешканців міст, в яких ці центри знаходяться, а й з інших — сусідніх. Досить часто приїжджі не встигають за день оформити усі необхідні документи. Чиновники запевняють – це тимчасово…
Реформа МРЕВ почалася із створення на їхній основі сервісних центрів, причому, об’єднаних. Зокрема, у Рівненській області колишні установи закрили у кількох районах, перенісши їхні функції до обласного центру – таким чином місцевий СЦ змушений обслуговувати мешканців аж семи районів. А загалом в області таких територіальних центрів чотири – у містах Рівне, Сарни, Дубно та селищі Володимирець. Як анонсують автори реформи, сервісні центри повинні за принципом «єдиного вікна» надавати реєстраційні послуги «швидко та комфортно». Причому, за меншу платню. На ділі ж, кажуть автомобілісти, виявляється значно гірше.
Як розповідає керівник «Союзу перевізників України» Валентин Демчук, вислухавши скарги водіїв, днями він особисто поїхав у колишній МРЕВ, і залишився враженим. Великі черги, необхідність бігати з кабінету в кабінет, лише кілька фахівців, які оформлюють документи десяткам громадян тощо. До того ж, його обурила необхідність витрачати гроші на начебто обов’язкову експертну оцінку автомобіля щодо того, чи не перебиті на ньому номери.
— Достатньо хорошу ідею створення сервісних центрів замість МРЕВ у нас знову перетворюють на щось незрозуміле, — каже Валентин Демчук. – Скажу відверто, такого жаху у цій сфері за часів незалежності ще не було. На мою думку, це сталося, по-перше, через зменшення самих МРЕВ – люди змушені їздити з районів у Рівне, причому, за день можуть і не встигнути все оформити. Друга проблема – єдиний журнал реєстрації договорів куплі-продажу. Він один, туди людина повинна внести дані про договір, а це знову черги. По-третє, всім дають заяву на обов’язкове проходження експертизи, яка коштує 200 гривень. В очі людям кажуть, що якщо вони відмовляться, документи не приймуть. Та й взагалі, потрапивши туди, людина нині не розуміє, куди їй іти.
Представники сервісних центрів запевняють, що проблеми, які існують, пов’язані із перехідним періодом.
— Справді, усі договори реєструються у єдиному журналі, але це явище тимчасове, — наголошує в.о. директора регіонального сервісного центру МВС у Рівненській області Валерій Белець. – Це єдина можливість продовжувати свою роботу. Надалі цей процес буде автоматизований, тому черг бути не повинно. А експерти, звісно, повинні працювати, адже необхідно перевіряти транспортні засоби. Ось, наприклад, лише цього року вже виявили три автомобілі із перебитими номерами кузова. Хоча, звісно, писати таку заяву – справа добровільна.
Черги та товкотнечу у сервісних центрах керівництво пояснює тим, що найбільше людей приходить реєструвати документи саме в суботу та вівторок. Мовляв, у суботу працює автобазар, а у вівторок – після двох днів вихідних у центрах (неділя, понеділок), коли люди також активно купують і продають автівки. Тому радять звертатися у інші дні.
Реформи торкнулись не лише організації роботи МРЕВ, а й самої суті цієї установи. МРЕВ не лише ліквідували, а й вивели з підпорядкування обласних управлінь поліції. Усі посади у структурі тепер є цивільними, а працівники – держслужбовцями. При цьому, сервісні центри залишаються у підпорядкуванні безпосередньо МВС, хоча у 2018 році їх планують перевести на повне підпорядкування місцевим органам влади. Але вже зараз, запевняють чиновники, гроші від діяльності сервісних центрів йдуть у місцеві бюджети. Рівненський центр, наприклад, за два місяці заробив 900 тисяч гривень.
document.write(«»);