З метою запобіганню погіршенню ситуації на дорогах, робоча група з протидії та фіксації порушень правил дорожньої безпеки презентувала програму UKRAINE TRAFFIC SAFETY.
25 тисяч дорожно-транспортних пригод з постраждалими, 216 з яких були діти, за даними Нацполіції, сталися в Україні протягом 2016 року.
Мета проекту UKRAINE TRAFFIC SAFETY — розвинути напрями контролю за порушенням правил дорожнього руху та знизити ризики травмування і смертності на дорогах. Цьому може сприяти впровадження нових «розумних» урбаністичних практик.
Наприклад, експерт з урбаністичних питань із впровадження міжнародних практик на території Києва Василь Фенчак розповів, як мало би виглядати урбаністично-розумне місто: «Безпека дорожнього руху залежить від рівня якості інфраструктури. Часто ДТП стаються не з вини пішохода чи то з вини водія, а через неякісну інфраструктуру. Ми зі своєї сторони маємо забезпечити безбар’єрне середовище, зручні місця для перетинання доріг для всіх верст населення. Маємо забезпечити правильне підсвічування і використання останніх висотехнологічних матеріалів у будівництві».
Народний депутат України Мустафа Найєм вважає перебування за кермом у нетверезому стані однією з основних причин загибелі людей на дорогах. Як приклад рішення він наводить ініціативу «Pitbull», де небайдужі громадяни можуть повідомляти поліцію про нетверезих водіїв за кермом: «Ми звернулися з цією ініціативою до національної поліції, і патрульна та Міністерство внутрішніх справ розглядають можливість, аби Київ став першим містом, де можна запровадити так звані рейди і так звані пункти тверезості».
На думку депутата, завдяки рейдам, поліцейські матимуть дозвіл зупиняти водіїв у конкретному місці та у конкретний час, аби усі водії пройшли текст на тверезість.
Експерт із технічних питань Денис Карельських розповів, що у Києві протягом 2016 року було встановлено близько 4 тисяч камер. Він вважає, що камери зроблять життя киян безпечнішим, і допоможуть комунальним службам і нацполіції розслідувати правопорушення: «Фотофіксація досі частково не впроваджена і неможлива через питання метрологічної перевірки приладів, які цим займаються і немає законодавчого підтвердження що цей прилад правильно вимірює швидкість. Відповідно це не може бути доказом в суді. Зараз розробляються технічні регламенти того, яка має бути похибка у вимірювальних приладів. Я є частиною робочої групи, яка випробує різні прилади від різних виробників з різних країн, і ми шукаємо найкращий варіант».
Радник Київського міського голови та координатор ініціативи «Kyiv Smart City» Юрій Назаров розповів, що в Києві вже встановлено 3760 відеокамер: «Ми встановили 3760 відеокамер, які покривають об’єкти соціальних сфер: школи, дитячі садки, лікарні, об’єкти культури та культурної спадщини. Ми встановили 336 відеокамер у місцях скупчення людей — на Майдані Незалежності, Бессарабській площі, на вулицях Хрещатик, Пушкінській, Інститутській та покрили 5 мостів».
Окрім цього, радник Кличка зазначає, що у місті вже півтора місяці діє система відеоспостереження, і за цей час було зафіксовано три вбивства і близько 100 порушень правил дорожнього руху.
Спеціаліст з розвитку громад Олександр Рябий розповідає, що бюджет на такі проекти як безпечні комфортні зупинки та інші складає близько 750 тисяч євро. До кінця серпня цього року планується реалізація 40 мікропроектів по Smart city: «В 27 малих містах України вдало реалізовуються компоненти поректів „smart city» та „Безпечне місто». Наприклад, на сході це міста Рубіжне і Сєвєродонецьк, на заході — Хуст і Ужгород. Встановлено відеокамери в місті при виїзді і в’їзді, у парках, лікарнях, і садочках — всього від 20 до 40 камер на місто. Інформація з камер іде на пульт, тож у міській раді і поліції можна аналізувати обличчя та номери автомобілів порушників тощо».