- 08 марта 2017
- autotheme.info
Дорога до пункту пропуску «Грушів — Будомєж” нині — суцільна багнюка. І це сором для всієї країни! Пише газета «Експрес”.
Ще в березні минулого року підопічний Петра Порошенка, місцевий губернатор Олег Синютка запевняв, що відремонтує цей відрізок шляху. Ремонт мав забезпечити повноцінне функціонування міжнародного пункту пропуску та переорієнтування пасажирських та вантажних потоків із інших міжнародних пунктів, зокрема, Корчова — Краковець.
Тоді планували капітально відремонтувати відрізок автодороги Яворів — Грушів, а це приблизно 20 кілометрів, та відрізок Грушів — Немирів, протяжністю понад 12 кілометрів. Ремонт мали зробити до кінця минулого року. Однак настала зима, випав сніг, вдарив мороз… Про дорогу забули. Але тепер сніг зійшов, і зійшов він разом із асфальтом.
…Їдемо у Грушів. Важко повірити, що це дорога, яка веде до міжнародного пункту пропуску. Яма на ямі! І коли здається, що гірше вже бути не може, перед нами виникає каскад порогів — суміш глини, грунту й щебеню. Виходжу з машини, рахую: рівно 13!
Відразу за нами проїжджають дві автівки з цілком нормальною, зовсім не низькою посадкою: черк, хрусь, трась — і так разів 4 — 5. Великий камінець відскакує з-під одного авто.
«Я живу в цьому селі вже 42 роки, але не пам’ятаю, щоб цю дорогу коли-небудь ремонтували, — каже Ярослава Назарова, місцева жителька. — Це вже її хоч щебенем трохи підсипали, а ви би бачили, що тут минулого тижня відбувалося. Машини тракторами з болота витягували! А якби комусь «швидка” знадобилася?”
До розмови долучається ще один місцевий мешканець. Каже, що у той день тут працювали аж два трактори. За кожне витягнуте авто брали по 50 гривень.
«Хтось каже, що власники тракторів наживаються на чужій біді, я так не вважаю, солярку теж треба за щось купувати, — каже пані Галя, продавчиня з місцевого магазину. — І взагалі, щоб ті водії без них робили!”
Жінка додає, що проблеми на цьому відрізку дороги почалися ще минулого четверга. І з того часу маршрутка в село так і не приїжджала.
Мені також вдалося поспілкуватися з двома водіями, які проїжджали тут днями.
«Сама митниця нова та сучасна, а от дорога до неї геть у поганому стані, починаючи від самого Яворова, — каже Володимир Костів. — Як на мене, то якщо вже поляки збудували митницю, то простягніть руку назустріч і відремонтуйте ще хоча б тих 300 метрів дороги!”
«Проїжджав цією дорогою на початку тижня, думав, що сядемо на дно, на щастя, обійшлося відірваним бампером, — зізнається інший водій Юрій Гупало. — Пригадую, я лише нещодавно жартував у мережі з доріг у російській глибинці, а тепер сам натрапив на таку, та ще й за кількасот метрів від державного кордону.
Дивує не те, що влада не зробила цю дорогу ідеальною, а те, що банально не повісили знак — «дороги немає”! Це — злочин, за який треба притягувати до відповідальності. Адже це як мінімум показує іноземним гостям реальний стан речей у нашій державі. А потім ми дивуємось, що Європа нам не допомагає. І правильно робить, якщо для нас жити в болоті — норма!”
…Пропускна спроможність пункту «Грушів — Будомєж” приблизно три тисячі автомобілів на добу. Діє він за принципом «спільного контролю”. Це означає, що українські й польські службовці працюють в одній будівлі. Що значно пришвидшує процес та зменшує час проходження митного й паспортного контролю. Проте після того, як дорога через Грушів перетворилася на болото, у Західному регіональному Управлінні державної прикордонної служби України повідомили, що потік транспорту в пункті пропуску впав удвічі.
Та в селі про це не говорять. Людям би дорогу відремонтувати. Поки розмовляємо, під’їжджає КрАЗ зі щебенем. «Почули, що журналісти в селі, от і відправили!” — вигукує місцевий мешканець. Авто зупиняється і двоє чоловіків з лопатами починають обережно засипати ями, які вже встигли утворитися після «ремонту”. Це лише погіршує ситуацію, бо болото з каменем перетворються в цілком непроїзну суміш.
Поки дивуємося цій картині, на горизонті з’являється віз із двома кіньми. Фірман ще здалеку махає нам рукою. «Євродорога, б…”, — вигукує чоловік і усміхається. І ми сміємося, а варто було б плакати.