Радянський автопром тривалий час не балував пересічних громадян позашляховиками. Посидіти за кермом ульянівських машин більшість водіїв могло було під час проходження військової служби або працюючи в міліції. Втім, був принаймні один виняток – ЛуАЗ-969М. Спорідненість цього позашляховика з військовою амфібією породила безліч чуток і міфів, а які з них були правдою — далі в огляді.

1. ЛуАЗ-969М був створений на замовлення військових

Автомобіль має військове коріння, проте безпосередньо проект 969-го не має до армії жодного відношення. У свій час колектив НАМІ під керівництвом Андрія Олександровича Ліпгарта працював над створенням машини для вивезення поранених ТПК для армії. Ліпгарт запропонував зробити таку машину і для цивільного ринку. Вже за кілька років було закладено ЛуАЗ-969, який позиціонувався як автомобіль підвищеної прохідності для сільської місцевості. Дизайн та оснащення були настільки спартанськими, що і сам 969-ий і майбутній 969М громадяни відразу записали у «військові розробки».

2. ЛуАЗ-969М має примітивну конструкцію

Непоказний дизайн часто вводить автомобілістів в оману. Незважаючи на скромну зовнішність, конструкція ЛуАЗ-969М увібрала багато цікавих і навіть прогресивних на той момент ідей. Наприклад, автомобіль має незалежну торсіонну підвіску, а також колісні редуктори у трансмісії. Це дозволило збільшити дорожній просвіт зі збереженням коліс малого діаметра. ЛуАЗ-969М став першим радянським автомобілем із двовальною коробкою передач та єдиною радянською машиною із блокуванням заднього міжколісного диференціала.

3. ЛуАЗ-969М не користувався попитом і був знятий із виробництва ще до розвалу СРСР

Насправді автомобіль випускався аж до 1996 року (модифікація 1302 взагалі випускалася до 2001 року). Автомобіль мав стабільний попит, правда випускався все одно невеликими партіями. Піковим роком виробництва став 1987-ий, коли було зібрано близько 14 тисяч 969-их. Для порівняння, «Запорожців» того ж року виготовили понад 167 тисяч. Відсутність повального попиту на ЛуАЗ-969М пояснювалося тим, що автомобіль був націлений саме на мешканців невеликих селищ.

4. ЛуАЗ-969М має чудову прохідність

Відразу варто підкреслити, що 969М справді має відмінну прохідність. Проте в «народному фольклорі» цей факт було перетворено на міф. З іншого боку, машині часто приписують звитяги, які вона ну ніяк не зможе здійснити на бездоріжжі. Втім, легкий і компактний позашляховик із просвітом 284 мм та колісною базою 1800 мм справді може творити дива. Головна перевага автомобіля в тому, що він легко штурмує канави та пагорби. Єдине обмеження ЛуАЗ-969М у тому, що він має слабкий 30-сильний двигун.

5. ЛуАЗ-969М їздив із двигуном від «Жигулів»

Цей міф народився вже після розпаду СРСР. На стику двох століть на дорогах стали траплятися підозріло тихі та динамічні моделі ЛуАЗ-969М. Дуже швидко з’ясувалося, що більшість таких автомобілів їздять із мотором від ВАЗ. Так і народилася легенда про загадкову серію з двигунами від «Жигулів». Насправді 969-й ніколи не випускався з подібними агрегатами. Такий тюнінг завжди проводився ентузіастами в гаражах, а зовсім не на підприємстві.

6. ЛуАЗ-969М збирали за кордоном

Автомобіль ЛуАЗ-969М ніколи не збирався в інших країнах, у тому числі у соціалістичних. Усі авто виготовлялися безпосередньо у СРСР. Проте щодо загального тиражу автомобіль досить активно йшов на експорт. Однак, навіть у цьому випадку все доопрацювання «споживчих якостей» здійснювалося на підприємствах СРСР. Особливо цікаво усвідомлювати, що компанія Martorelli продавала ЛуАЗ-969М як «пляжно-розважальний» автомобіль.