Багато справді добрих радянських автомобілів нам сьогодні здаються, м’яко кажучи, «дивними». Хоча б тому, що володіючи не найгіршими характеристиками для свого часу, вони нерідко виглядають як коробки на коліщатках. Найяскравішим представником таких авто є ЛуАЗ-969. Машина з нульовими естетичними якостями, яка досі здатна втерти носа багатьом позашляховикам у змаганні з прохідності. У чому ж був головний секрет розробки?

Автомобілізація Радянського Союзу йшла не так динамічно, як в країнах Заходу. Пов’язано це було в першу чергу з тим, що свої корективи до планів розвитку народного господарства внесла Друга світова війна, що відкинула промисловість СРСР за низкою напрямків на кілька кроків назад. Проте необхідність створення споживчих авто як індивідуальних засобів пересування громадян у СРСР чудово усвідомлювали. Хоча уявлення про те, як має вирішуватися ця проблема, часом сильно відрізнялося від того, як це питання бачили на Заході.

Хоча в СРСР тривала урбанізація, про сільських жителів не забували. Багато в чому саме для них спочатку розроблявся ЛуАЗ-969 «Волинь». Як можна здогадатися з назви, творцем автомобіля став завод у місті Луцьк Української РСР. Проект 969 був представлений конструкторами в рамках 7-річного плану розвитку народного господарства. Позашляховик позиціонувався як автомобіль загального призначення. Крім того, що ЛуАЗ-969 міг використовуватися громадянами як вантажопасажирська машина, передбачалося зробити на його базі заміну для інвалідних мотовізків Серпухівського заводу.

У результаті вийшов 3-дверний універсал із повним приводом. У рух «Волинь» приводилася двигуном МеМЗ-969, який працював із 4-ступінчастою МКПП. Габарити «богатирської коробки» склали 3.3х1.6х1.7 метра. Колісна база – 1700 мм, маса автомобіля – 950 кг. У салон ЛуАЗ-969 з водієм могли сісти ще 3 особи. Також машина була здатна транспортрувати вантаж до 330 кг. В автомобілі була функція відключення заднього мосту, що дозволяло за необхідності зробити «Волинь» передньопривідною. Але найцікавіше було в тому, що при потужності двигуна всього в 30 кінських сил 969-ий творив на бездоріжжі справжні дива! Як же це вийшло?

Секрет прохідності, гідної найщирішого захоплення, полягав у зміщенні автомобільного салону ближче до передньої осі. Це технічне рішення дозволяло тримати вісь під постійним навантаженням, внаслідок чого машина добре чіплялася за будь-яку поверхню за будь-яких обставин. Випуск ЛуАЗ-696 тривав до 2002 року. Сьогодні ці машини все ще трапляються на вторинному ринку, проте знайти «Волинь» у хорошому стані неможливо. Все ж таки роки своє беруть.