- 19 января 2023
Величезна кількість водіїв переконані, що гріти мотор у теплу погоду не обов’язково, і можна від душі тиснути на газ практично відразу після включення запалювання. Проте, чинячи так, автовласники роблять серйозну помилку. Про це повідомляє sud.ua.
З необхідністю прогріву двигуна в зимовий час все більш-менш зрозуміло. Стінки циліндрів на непрацюючому моторі в сильний «мінус» стискаються, і зазори між поверхнями, що труться, скорочуються.
Загусло на морозі моторне масло після «холодного» пуску не встигає піднятися каналами з піддону картера, і коли водій починає активно натискати на «газ», двигун відчуває масляне голодування, відповідно прискорюється знос його елементів, що труться.
Здавалося б, навесні, влітку та ранньої осені таких проблем не повинно спостерігатися, а отже, можна відмовитися від практики прогріву. Насправді – не можна. Вся річ у тому, що після тривалої, найчастіше нічної стоянки автомобіля моторне масло стікає у картер. Щоб воно розійшлося по системі, потрібен час. При плюсовій температурі йдеться буквально про дві-три хвилини роботи силового агрегату на неодружених. Однак якщо не дати їх мотору, масло просто не встигне дістатися через численні канали до деталей, що труться.
Крім того, якщо почати рух без прогріву, олія, не набравши потрібну температуру, гірше надходитиме в масляний фільтр і відповідно гірше очищатиметься. Таким чином, не прогріваючи двигун у тому числі навесні, восени та влітку, ви провокуєте більш активне забруднення олії. Правда і те, що всі гідросистеми (муфти фазообертачів, гідрокомпенсатори та ін) на холодному моторі працюють некоректно.
У той самий час масляне голодування двигуна за відсутності його прогріву посилює каталітичний нейтралізатор. Щоб він вийшов на робочий діапазон температур після пуску холодного двигуна в нього фактично ллється паливо. В результаті змащення зі стінок циліндрів змивається. Таким чином, якщо відразу почати рух в активному темпі, це провокуватиме задираки на стінках циліндрів.
Зазначимо, що найбільшу шкоду під час роботи «на холодну» нестимуть турбовані силові агрегати. Після пуску турбодвигуна, як відомо, гарячі вихлопні гази проходять через «равлик» турбіни, розігрівають її до 1000 і більше градусів. Зрозуміло, що за відсутністю або дефіциту масла механізм турбіни буде швидко і активно зношуватися.
Крім того, крім мотора від непрогріву страждає трансмісія, причому найбільше це стосується гідромеханічних автоматів. Паливному насосу потрібен час, щоб прокачати мастило та підготувати механізми АКП до роботи. Та й механічна коробка теж не любить, коли її механізми починають рух у ще густому мастильному матеріалі.
Ще одне важливе питання – як зрозуміти, що двигун та трансмісія нарешті прогрілися. Тут все просто – дивимося на оберти неодруженого року. Коли мастило починає здійснюватися повною мірою, стрілка тахометра опускається приблизно 900 об/хв. Цей момент можна також відстежити за характерним послабленням моторного гуркоту. Тепер можна акуратно рушати і рухатися перші 10 хвилин, сильно не газуючи.
Однак є й інша крайність — гріти двигун і трансмісію в теплий час, ганяючи мотор на неодружених десять і більше хвилин, може також бути шкідливим. Довгої роботи на «холостих» не люблять передусім малооб’ємні агрегати з турбонаддувом. Якщо такий режим затягується, знов-таки виникає ефект олійного голодування. Дефіцит олії починає відчувати підшипниковий вузол турбіни, що провокує підвищений знос цієї деталі. Недарма в мануалах ряду моделей з турбомоторами уточнюється, що не рекомендується стояти із заведеним двигуном понад 20 – 30 хвилин.