Країна-терорист росія майже витіснила автогаз інших країн з нашого ринку та нарощує енергетичну залежність України від цього пального. Такого не було навіть до повномасштабного вторгнення агресора в нашу країну. Чому ні в Євросоюзі, ні в Україні нічого не заважає цьому ресурсу домінувати у споживанні та як він потрапляє на наші ринки, «Телеграфу» розповів аналітик «Консалтингової групи «А-95» Артем Куюн.

— Артеме, яку динаміка імпорту в Україну російського автогазу ви спостерігаєте?

Які авто заберуть до ЗСУ після прийняття нового закону

— До повномасштабної війни, у 2020-2021 роках, коли рф «продавлювала» наш ринок, автогаз з рф досягав 31% ринку. Це завжди був найбільший канал постачань до 2021 року.

— У березні 2023 року, за даними вашої компанії, присутність російського газу в Україні перевищила 80%. Яка ситуація зараз?

— Йдеться про підозрілий скраплений газ. Він прибуває з джерел, які майже повністю живляться російським газом без підтвердження його неросійського походження. Частка такого підозрілого газу у березні 2023 р. сягнула 90% обсягу імпорту.

— Скільки рф заробила на українцях, які споживають її автогаз з початку повномасштабної війни?

— Вони на цьому газі заробляють набагато більше, ніж могли б у себе десь в Сибіру. Але в їхніх масштабах це навіть не копійки. На цю ситуацію потрібно по-іншому дивитися. Влітку минулого року ціна скрапленого газу на сибірських заводах росії опускалася до дна через труднощі з експортом, десь до 80 доларів за тонну. А на кордоні з Польщею він вже коштував 400-450 доларів, коли за неросійський газ просили не менше 700. З вирахуванням витрат на доставляння, а це десь 200 доларів, вийде заробіток десь у 120-170 доларів. Тобто для росії це все одно дуже вигідно. Адже цей газ у них – побічний продукт, його не можна не виробляти. І ті копійки, що вони могли б заробити у себе на внутрішньому ринку, вони фактично конвертували у вплив на енергетичні ринки. Тому тут гроші — не головне. Головне, що це дає вплив на ринки. Протягом майже всієї історії рф, починаючи з 1950-х років, росіяни робили саме це – вибудовували вплив, енергетичну залежність від них країн — покупців пального. Тобто енергоресурси завжди для рф були зброєю.

— Чому автогаз не потрапив під енергетичне ембарго в ЄС?

— Автогаз лишився поза увагою, тому що в масштабах Європи він, як правило, не такий значущий для економіки. Для них основне — це нафта, дизельне пальне. Використання автогазу в ЄС в загальній структурі споживання пального не перевищує 5%. В Європі він більше споживається як пальне для опалення в регіонах, де немає газогонів, а також для приготування їжі. На автомобільне споживання припадає не так багато. Але є декілька країн-виключень, найбільша з них — Польща. Там скраплений газ реально важливий і впливовий енергоносій.

— Якою є частка росії на польському ринку автогазу?

— Поляки реально багато споживають скрапленого газу. Половину попиту на нього задовольняє росія. І відмова від нього, якісь маніпуляції з цим газом, це реально боляче для них. В Польщі скраплений газ займає важливу енергетичну нішу. Якщо в Україні його частка як пального для авто досягає 30%, то польські водії споживають 12-15% автогазу. Але вони також використовують його у промисловості та для опалення житла, і коли немає чим його замістити – то вже болючий момент. Зауважу, що прибалти та поляки вже занепокоєні імпортом скрапленого газу з рф і збираються доєднувати його до переліку пального з рф, яке під ембарго.

— А чому Україна закриває очі на цей імпорт?

— Де-юре поставки російського автогазу у нас не заборонені. Але де-факто, якщо хтось завезе до нас газ чи дизель з биркою «made in russia», його ніхто не пропустить в Україну. До речі, по дизелю у нас аналогічна проблема і виражена вона в більших грошах. Його вплив на нашу паливну залежність відчутніший. У нас до 1 січня 2023 року діяло спецмито на товари російського походження, зокрема, на трубопровідний дизель і скраплений газ. Щоб довести їхнє неросійське походження, треба було надати документи. Проте, навіть якщо у постачальника не було документів, достатньо було сплатити мито 3%. З початку 2023 року дія мита припинилася, тому формально у митниці немає юридичної підстави вимагати документи про походження. «Яке у тебе походження?» – «Контракт з латвійською компанією, тобто походження Латвія». – «Добре, заїжджай». І бездіяльність уряду з цього приводу насторожує, тому що всі чиновники знайомі з цією ситуацією.

— Як автогаз з рф потрапляє в Євросоюз та хто його потім завозить в Україну?

— Це місцевий середній та малий бізнес, який купує газ у рф залізницею, вивантажує його до себе у сховища у Латвії, Литві, Польщі та потім автомобільними газовозами вантажить в Україну.

— Як відбувається імпорт російського автогазу в Україну? Його міксують чи постачають в чистому вигляді? Купують наші АЗС чи трейдери?

— Розділяти на трейдерів і АЗС не доцільно, адже все одно цей газ потрапить на АЗС – напряму чи вже буде перекуплений всередині країни кимось, не важливо. Так, його можуть міксувати, а можуть на 100% формувати партію незрозумілим ресурсом. На сьогодні ми бачимо, що є два основні пункти, звідки потрапляє російський автогаз в Україну. Перший – країни Балтії. Другий – Польща. За даними Євростату, увесь імпорт у ту ж Литву – це росія, у Латвію (крім постачань Orlen) – теж росія. Термінали на сході Польщі, звідки відвантажується газ в Україну, теж живляться на 95% російським ресурсом. Після того як здійнявся галас з приводу імпорту підозрілого газу, польські трейдери все більше цього ресурсу відправляють до нас як американський, шведський, взагалі неросійський продукт, а собі лишають російський. Але ми бачимо, що йдеться лише про документи. Адже і ціни на кордоні неадекватно низькі, і пункти відправлення далекі від портів, куди заходить неросійський газ. Щодо Балтії, то там і близько нема тієї кількості неросійського газу, яку вони декларують при відвантаженні до нас.