- 27 июля 2024
Український автомобіль ЛУАЗ-969, також відомий як «Волинянка», з гордістю несе звання всюдихода: повний привід, понижувальна передача, блокування заднього міжколісного диференціала. Недостатньо? Додайте повністю незалежну підвіску, колісні редуктори, кліренс 280 мм і раму, інтегровану в кузов, який, до речі, максимально простий: покрита брезентом сталева коробка з чотирма сидіннями. Два з них складаються, після чого машина перетворюється на фургон, який готовий прийняти через відкидний борт до 400 кілограмів. Сідати в салон через високий поріг вузьких дверей незручно, а вібрації трансмісії, що накладаються на шум мотора і «зубастих» коліс, не залишають жодного натяку на комфорт. Нелегко і водіям — крім хорошого огляду вперед похвалити їм цю машину нема за що. Втім, тільки доти, доки вона не з’їде з асфальту. На пересіченій місцевості автомобіль демонструє чудеса, навіть без під’єднання заднього (!) моста (на рівній дорозі ЛуАЗ залишається передньопривідним). При цьому девізом екіпажу буде гасло: «Тихіше їдеш — далі будеш», оскільки машина некваплива і доволі посередньо слухається керма, пише «Автоцентр».
З надійністю і довговічністю у «Волинянки» завжди було чимало проблем. Двигун часто вкривається мастилом, що дуже погано якщо йдеться про повітряне охолодження; втім, завдяки передньому розташуванню до перегріву справа зазвичай не доходить. Термін служби V-подібної «четвірки» МеМЗ-968 (1,2 л, 42 к.с.), залежно від якості конкретних деталей, становить 30-60 тис. км, зрідка досягаючи 80 тис. км. Через це багато власників тримають у запасі ще один, «перебраний» двигун.
Ресурс коробки може бути різним, проте загалом він вищий, ніж у мотора. Цікаво, що понижувальна передача змонтована не в «роздатці», а в КПП. Її передавальне відношення нижче, ніж у штатної першої передачі — тобто «знижена» стала немов би «мінус першою» в КПП, що вийшла таким чином п’ятиступінчастою. Колісні редуктори схильні до втрат мастила через зношені ущільнення. Для машини з короткою базою і мотором, що висить перед передньою віссю, важлива справність амортизаторів, а вони не завжди радують ефективною роботою. Торсіони підвіски просідають від часу і перевантажень; проблему вирішують, розвернувши ці деталі. На честь луцького трудяги в ремонті він копійчаний. До нього підходять багато запчастин від інших машин, але з пошуком суто «луазівських» рано чи пізно виникнуть проблеми.
Зустріти у продажу пізніший ЛуАЗ-1302 (1993 – 99 р. в.) – великий успіх. Його відмінність – більш довговічний (ресурс до 100 тис. км) рядний таврійський мотор МеМЗ-245 (1,1 л, 53 л. с.). Машина помітно динамічніша, має класичну рідинну систему охолодження та опалення. Однак роки її виробництва припадають на період низької якості комплектуючих таврійського сімейства. І якщо на ЛуАЗ-1302 мотор не змінювали і не «перебирали», такий автомобіль може виявитися менш надійним, ніж версія з «повітряником».