- 01 апреля 2025
У сучасному світі складно навіть уявити дороги без обмежень швидкості, але перші закони, що регулювали рух, були далекі від теперішніх норм. Наприклад, у XIX столітті британський парламент запровадив правило, за яким перед кожним автомобілем мав йти пішохід із червоним прапором у руках, пише «Автотема».
У 1865 році у Великій Британії ухвалили так званий «Red Flag Act», що обмежував швидкість до 3 та 6 км/год у місті та за його межами відповідно. Крім того, перед автомобілем мала прямувати людина, дотримуючись дистанції приблизно 55 метрів та несучи червоний прапор або такого ж кольору ліхтар — залежно від часу доби. Влада вважала, що шум самохідних машин лякає коней, тому потрібен сигнал для попередження.
Втім, першим справжнім законом про обмеження швидкості вважається документ, прийнятий не в Британії, а в США. Там у штаті Коннектикут 21 травня 1901 року ухвалили наступні правила:
- у місті можна було їхати не швидше за 19 км/год;
- за містом – до 24 км/год;
- при наближенні до коней водії мали сповільнюватися або повністю зупиняти свій транспортний засіб.
Проте навіть до цього були спроби регулювати швидкість. Наприклад, у 1652 році в колонії Нью-Амстердам (теперішній Нью-Йорк) заборонили швидку їзду верхи, а за порушення виписували штраф еквівалентний сучасним 150 доларам.
1868 року на вулицях Лондона почали з’являтися перші світлофори, які мали газове підсвічування і ручне управління, а перший штраф за перевищення швидкості отримав британець Волтер Арнольд у 1896 році. Чоловік їхав зі швидкістю 13 км/год, а поліцейський наздогнав його на велосипеді. У США першим порушником став таксист у Нью-Йорку 1899 року, який розігнав свій електромобіль приблизно до 19 км/год. Методи виміру швидкості порушників в обох вищезазначених випадках залишаються невідомими.
З роками швидкості зростали, і обмеження ставали необхідністю. У 1974 році у США встановили національне обмеження – 55 миль/год (близько 88 км/год), що суттєво зменшило смертність на дорогах.
Те, що колись видавалося абсурдом, сьогодні виглядає очевидним. Як наочно демонструє історія автотранспорту, навіть найбільш дивні та неочевидні правила з плином часу і розвитком технологій можуть стати цілком виправданими та загальноприйнятими.