У світі автомобілів рекорди ставлять не лише спорткари. У 2013 році Volkswagen випустив у серію модель XL1 – двомісне купе, яке витрачало всього 0,9 літра дизеля на 100 км. Таку економію змогли підтвердити навіть незалежні тести, а сам проєкт увійшов в історію як найдешевший за витратами серійний автомобіль.

Машина важила 795 кг. Легкість забезпечили матеріали, які рідко трапляються у бюджетних авто – карбон, магній і вуглепластик. Під капотом – дизельний двигун об’ємом 0,8 л разом із невеликим електромотором. Сумарна віддача становила 68 к.с. Для порівняння, це рівень старих малолітражок початку 90-х.

В Україні виявили кладовище радянських автомобілів

XL1 був більше схожий на демонстрацію технічної майстерності, ніж на серійний продукт. Головною задачею було знизити витрати пального будь-якою ціною.

Кузов з розсувними дверима, надзвичайно низький коефіцієнт опору, гібридна схема, відмова від кондиціонера та зайвої шумоізоляції – усе це дало запас ходу до 400 км. Розгін до 100 км/год займав 12,7 секунди, що для суперекономного авто вважалося прийнятним.

Ціна була зовсім не «економічною». У 2014 році покупцям у Європі пропонували XL1 за 111 тисяч євро – це близько 5,4 млн грн за нинішнім курсом. Для порівняння, тоді ж новий Golf коштував у п’ять разів дешевше. У продаж випустили близько 200 машин, ще 50 віддали на випробування університетам та дослідним центрам. Автомобіль швидко став колекційною рідкістю.

Інші виробники теж намагалися вийти на рекорд. Daihatsu створив концепт UFE-III із витратою 1,39 л/100 км, Audi продав серійний A2 1.2 TDI, відомий як «трилітрова» модель. Але лише Volkswagen зумів довести експеримент до реального ринку.

Сьогодні XL1 згадують як дивакуватий, але сміливий проєкт. «Цей автомобіль показав, наскільки далеко можна піти у погоні за економією», – зазначає британський журналіст Пол Вудс. Хоча шансів побачити його на дорогах більше немає, він лишається символом радикальних ідей в автопромі.