Попри жорсткий санкційний тиск та офіційний вихід провідних світових автоконцернів з російського ринку, люксові та масові іноземні автомобілі продовжують потрапляти до країни-агресора. Ключовим логістичним хабом у цій схемі став Китай, який перетворився на головні «ворота» для паралельного імпорту західних технологій.

Логістична петля: через Піднебесну до Москви

Аналіз торговельних потоків свідчить про налагоджену систему реекспорту. Схема працює через мережу посередників: автомобілі європейських, американських та японських брендів спочатку офіційно закуповуються китайськими дилерами або спеціально створеними компаніями, а згодом перепродаються до РФ.

Завдяки відсутності прямого контролю з боку виробників на етапі вторинного продажу в КНР, санкційні обмеження фактично втрачають свою дієвість. Це дозволяє російським споживачам отримувати доступ до новітніх моделей BMW, Mercedes-Benz, Land Rover та Toyota, які офіційно не постачаються в Росію з 2022 року.

Економічні наслідки та роль Пекіна

Ситуація висвітлює дві важливі тенденції:

1. Посилення залежності: Російський авторинок стає критично залежним від китайської інфраструктури — як через пряму експансію брендів КНР (Geely, Chery, Haval), так і через посередництво в постачанні західних авто.

2. Прогалини в санкціях: Механізми експортного контролю Заходу виявилися вразливими до схем, що реалізуються через юрисдикції, які не приєдналися до санкційного режиму.

Тіньові схеми та зростання цін

Журналістські розслідування підтверджують, що такий «кривий» імпорт суттєво здорожчує кінцеву вартість машин для російських покупців через складну логістику та комісійні виплати численним посередникам. Проте попит у преміум-сегменті залишається стабільним, що стимулює подальший розвиток сірих маршрутів через китайський кордон.

Наразі міжнародні регулятори обговорюють можливості вторинних санкцій проти компаній-посередників, проте повністю перекрити потік іномарок через прозорий кордон між КНР та РФ залишається надскладним завданням для світової спільноти.