Історія українського автомобілебудування сповнена сміливих експериментів, про які сьогодні знають лише одиниці. Одним із найбільш вражаючих та водночас загадкових проектів Львівського автобусного заводу став двоповерховий гігант на базі легендарного ЛАЗ-699Р «Турист». Редакція autotheme.info вирішила пригадати, як виглядав цей унікальний лайнер та чому він став справжнім ексклюзивом на дорогах.

Конструкторський виклик: Від «Туриста» до двопалубного лайнера

Модель ЛАЗ-699Р була «золотим стандартом» міжміських перевезень, проте амбіції львівських інженерів сягали значно далі. Ідея створення двоповерхової версії виникла як спроба максимально збільшити пасажиромісткість без радикальної зміни габаритів шасі.

  • Архітектура: На відміну від класичних європейських «даблдекерів», український варіант мав специфічне компонування. Другий ярус не завжди був повноцінним поверхом у сучасному розумінні — часто це були надбудови для відпочинку або покращеного огляду, що робило автобус схожим на перші моделі high-decker.

  • Дизайн: Машина отримала характерний «горб» над основною частиною кузова, що додавало їй футуристичного вигляду в 70–80-х роках.

Технічна начинка та комфорт

Базовий ЛАЗ-699Р оснащувався потужним двигуном ЗІЛ-375, який дозволяв важкій машині впевнено тримати швидкість на трасі. Для двоповерхової версії інженери доопрацьовували систему стабілізації та підвіску, щоб компенсувати зміщений центр ваги.

Внутрішнє оснащення за стандартами того часу було розкішним:

  1. М’які крісла: Анатомічні сидіння з регулюванням нахилу спинки.

  2. Оглядовість: Пасажири верхнього ярусу отримували панорамний вид, який був недоступний у звичайних автобусах.

  3. Вентиляція: Модернізована система обдування салону, що була критично важливою для двоярусної конструкції.

Чому ми не бачимо їх сьогодні?

Незважаючи на інноваційність, двоповерховий ЛАЗ-699Р так і не став масовим продуктом. Головними перешкодами стали:

  • Складність виробництва: Виготовлення таких кузовів потребувало значних витрат та ручної праці.

  • Специфіка доріг: Високий центр ваги робив машину чутливою до бокового вітру на відкритих магістралях, а висота обмежувала рух під деякими мостами та естакадами старих радянських доріг.

  • Економічні обставини: Проект залишився на рівні одиничних екземплярів або спецзамовлень для великих туристичних бюро.

Історична спадщина

Сьогодні фотографії цього автобуса викликають справжній фурор серед істориків техніки. Це яскравий приклад того, що українська інженерна думка завжди намагалася конкурувати з кращими західними зразками, такими як Neoplan чи Setra.

Двоповерховий ЛАЗ залишається символом епохи, коли конструктори не боялися мріяти масштабно, перетворюючи звичайний «Турист» на справжній корабель доріг.