- 28 декабря 2017
І чому такий престижний автомобіль власник не поспішає лагодити? – напевно, ця думка не раз приходила вам у голову, коли ви бачили поруч на дорозі чергового представника новомодної когорти автомобілів на єврономерах, у якого з вихлопної труби валить чорний дим.
І справді, чому вони такі? Чому половина машин, на яких висять єврономера, виглядає так сумно? Трошки корозії, трошки пом’ятості, малість потертості, плюс тріснутий ліхтар, скрип гальм, колеса враскорячку і одна непрацюча фара. А ще скрегіт стартера, рик глушника і какофонія інших звуків з підвіски… Раніше ми й не гадали, що солідні іномарки – Audi, BMW, Mercedes, Opel і інші – можуть демонструвати такі симптоми. Виявляється, може – якщо у власника немає грошей на обслуговування і ремонт.
Велика частина автомобілів на єврономерах, які потрапили в Україну з однієї з схем ввезення, потребують ремонту – не завжди значного, але часто – дорогого. Оскільки це технічно досконалі автомобілі випуску 2000-х років, та ще в основному престижних марок і моделей, запчастини до них вельми недешеві – у всякому разі, для людей, які змогли придбати автомобіль лише за $ 3 – 3,5 тис.
Чимало сервісних та ремоних робіт навіть на автомобілях 10-річного віку вже не виконати без використання спеціального обладнання. Через це сервіс вживаних машин обходиться все дорожче.
А ремонт крім чималої вартості нормо-години ускладнюється необхідністю використання комп’ютеризованого устаткування. У деяких випадках відремонтувати машину на єврономерах буде не дешевше, ніж вона коштує в цілому.
Все логічно: солідний автомобіль утримувати недешево, і це не залежить від його стану – ремонт є ремонт, запчастини є запчастини. Причому, якщо автомобіль – преміального класу, у багатьох випадках до нього можна купити тільки високоякісні фірмові запчастини, без демократичної альтернативи у вигляді нібито іспанських, чеських і турецьких виробів.
Щоб розуміти, якого рівня витрати чекають інших власників пошарпаних машин «на бляхах», от не найпоказовіший, але все ж неунікальний приклад: комплект паливних форсунок до популярного 1,5-літрового дизеля Renault/Dacia коштує більше тисячі доларів (близько 8000 грн. за штуку).
До того ж, майже всі автомобілі такого рівня у багатьох вузлах не передбачають заміни деталей-витратників окремо. Наприклад, часто шарніри рульової трапеції – так звані рульові наконечники – змінюються тільки разом з рульовою рейкою. Точно також, сайлент-блоки і кульові опори підвіски часто замінюються тільки в зборі з важелем. Так що рахунок практично завжди йде на тисячі гривень.
І подібні ремонти на одному конкретному автомобілі – випадок не поодинокий, адже ці машини зношені повністю, по всім системах. Оскільки справний автомобіль не може коштувати тих символічних $ 1,5 – 3,0 тис., за які його віддають скупі європейці.
Фінансові та інші труднощі можуть очікувати власника-«бляховода» і при встановленні куплених запчастин. Причому у самих просунутих моделей тут справа ускладнюється тим, що для цього необхідно звертатися на фірмову СТО або авторитетну мережеву станцію, де є комп’ютерне обладнання з відповідними програмами – інакше просто нічого не вийде. Тобто замінити фірмовий сервіс гаражним виходить не завжди.
Додайте сюди юридичну сторону питання. З точки зору оформлення документів такі автомобілі до цих пір залишаються в «підвішеному стані», рішення про їх долю з боку держави все немає і немає. Тільки час від часу у стрічках новин з’являються повідомлення про якогось особливо невдалого власника машини «на бляхах», якого оштрафували на якусь космічну суму. На цьому тлі всім іншим «бляховодам» немає сенсу вкладати гроші в ремонт машини, адже завтра її можуть просто забрати на штрафмайданчик.
І в результаті автомобіль не їде в ремонт взагалі, продовжуючи пересуватися в стані «як є». Поки не зупиниться зовсім, не згине навіки на узбіччі або не прибуде на буксирі на одну з всюдисущих розборок… А інші автомобілісти їздять поруч з ними і дивуються: чому вони такі?