- 24 марта 2015
- www.rtr.ua
На дорогах України часто зустрічаються автомобілі з Польськими або Литовськими номерами. На перший погляд може здатися, що це гості нашої країни, але по факту на цих автомобілях їздять наші співгромадяни, які вирішили купити хороший автомобіль подешевше, (це в два, а то й три рази дешевше нашого ринку). Пропоную розглянути можливості реалізації, позитивні і негативні сторони, а також розібратися в юридичних аспектах цієї схеми.
Розглянемо схему покупки такого авто: Громадянин України дає гроші посереднику, який, як правило, є власником фірми в Литві. Посередник купує машину на авторинку в Литві, реєструє авто на свою фірму і виписує відповідні документи на українського покупця. За документами покупець є співробітником фірми, який виконує її комерційні доручення. З точки зору нашого і міжнародного законодавства при в’їзді на територію України такій машині присвоюють статус «комерційного ввезення”.
Законність цієї операції:
ст.27 Віденської Конвенції. Де йдеться про право міжнародних договорів від 23.05.1969 року (до якої приєдналася і Україна), «учасник не може посилатися на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору”.
Відповідно до підпункту а) пункту першого статті 2 додатка З до Віденської Конвенції про тимчасове ввезення (дата підписання: 26.06.1990 року, м.Стамбул, дата приєднання України: 24.03.2004 року, дата набуття чинності в Україні: 22.09.2004 року) користуються правом тимчасового ввезення транспортні засоби комерційного використання.
ст.5 зазначеного додатка голосують. Для того, щоб можна було скористатися правами на пільги, що надаються цим додатком: транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім’я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою діяльність з цієї території.
Разом з тим, стаття 7 додатка З до Віденської Конвенції про тимчасове ввезення передбачено, що незважаючи на положення статті 5 цього Додатка транспортні засоби комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення.
Статтею 9 додатка З до Віденської Конвенції про тимчасове ввезення передбачено термін використання транспортного засобу комерційного призначення: вивезення транспортних засобів комерційного використання відбувається відразу ж після закінчення транспортних операцій, для яких вони були ввезені.
Крім того, статтею 105 Митного Кодексу України передбачено, що у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщаються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 цього Кодексу, та в додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м.Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими програмами.
Згідно ч.1 ст.189 Митного Кодексу України транспортні засоби комерційного призначення, які використовуються для переміщення товарів та/або пасажирів через митний кордон України, можуть тимчасово ввозитися на митну територію України без справляння митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Коротко і просто це означає, якщо машина належить юр. особі зареєстровані за межами України і машина може їздити по Україні без розмитнення тільки з метою виконання доручень даного підприємства. Це означає, що громадянин України, який за кермом такої машини, може кататися на ній для того, щоб перевозити, наприклад, документи. При цьому, таке перевезення документів повинно розглядатися як виконання доручень іноземного підприємства-власника і це треба пам’ятати завжди!
Така схема, по суті, чиста авантюра. З юридичної точки зору, покупець не є власником авто. Тому купувати машину краще через перевірених людей, або реєструвати іноземну компанію на себе «а це означає нести витрати з її утримання”. Також якщо не поїхати вибирати машину з посередником, зростає ризик придбати авто побувало в ДТП, або що ще гірше, з кримінальним минулим. А головне, потрібно мати підвішений язик, якщо покупець не вміє спілкуватися із співробітниками ДАІ, при першій же перевірці документів загрожує штраф за статтею 133-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення умов і правил здійснення міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів). У деяких випадках можуть навіть вилучити машину.
Приємні сторони, термін перебування автомобіля на території України встановлюється супровідними документами на машину (подорожній лист, посвідчення про відрядження, довіреність тощо). Виїжджати за межі України навіть один раз на рік не обов’язково, якщо в документах встановлений більший строк. А тому всі розповіді про часте перетині кордону, типу раз на пів року, раз на два місяці, а також скорочення терміну перебування до 20 днів, не є правдою. У Стамбульській конвенції чітко сказано, що термін перебування встановлюється супровідними документами.
Природно, така схема дуже не вигідна державі, оскільки відбувається відхід валюти з країни, без сплати мит, податків, а значить повз бюджет. Саме поняття тимчасове ввезення передбачено Митним Кодексом України, на який поширюється величезна кількість пільг. Таким чином, державні органи змушені вдатися до негласних митних посиленнь «не реєструвати такі машини в режимі” тимчасового (комерційного) ввезення”. Яких або інших більш законних дій вжито не було.
Цією статтею ми хочемо попередити читачів від можливих ризиків таких покупок. І що можливо все-таки не варто гнатися за сумнівною економією.
document.write(«»);