Для ремонту доріг держзначення треба 50-100 млрд грн. щорічно пише abcnews.com.ua.

У квітні в Міністерстві інфраструктури з’явилася нова людина, що відповідає за автомобільні дороги, – Роман Хміль. Директор департаменту автомобільного транспорту і стратегічного планування автомобільних доріг профільного міністерства вже пообіцяв побороти безгрошів’я шляховиків. Про методи і джерела фінансування ремонту доріг ль розповів у своєму інтерв’ю Hubs.

Продаєш автомобіль — тримай повістку: нові правила ТЦК

Ціна доріг

Роман, скільки коштуватиме капітальний ремонт доріг в Україні?

Тільки для того, щоб відремонтувати дороги державного значення, а це близько 50 тис. км, треба щорічного витрачати від 50 до 100 млрд грн. Якщо це буде 50 млрд в рік, то ми зможемо капітально відремонтувати в середньому близько 5 тис. км в рік і розв’яжемо проблему якості доріг за 10 років. Якщо ж буде 100 млрд в рік, то, відповідно, в два рази швидше. А для того, щоб привести усі дороги до ладу, у тому числі дороги місцевого значення, знадобиться близько 1 трлн. грн

Правильно я розумію, що ці гроші потрібні тільки на ремонт? Будівництво нових в цю суму не входить?

У Україні багато доріг знаходяться в такому стані, що їх ремонт практично рівносильний будівництву нової траси. Але в цілому ви правильно розумієте: будівництво нових доріг в цю суму не входить. Хоча, це не проблема. Поточна мережа доріг спланована вдало і забезпечила б ефективне транспортування вантажів і людей, якби її якість була відповідною.

Про акциз на паливо

І де ці гроші взяти?

Ключове джерело фінансування дорожнього господарства як в Україні, так і в Європі, – акциз на паливо і інші підакцизні товари. На сьогодні у нас збирають по €100 з кожної тонни імпортованого дизельного палива, і по €200 – з бензинів.
Нещодавно (з січня 2015-го) ввели ще один податок – 5 підакцизних товарів, які продаються на АЗС. Ці гроші поступають до місцевих бюджетів.

До кінця року ці акцизи в сумі принесуть до бюджету 45-50 млрд грн

Але від 30% до 40% ринку нафтопродуктів в Україні зараз знаходиться в “тіні”. Якщо вийде повністю вивести їх на “світло”, ми зможемо щорічно, тільки за рахунок існуючих акцизів, збирати до 70 млрд грн в рік.

Де взяти інші?

Основне джерело фінансування дорожнього будівництва у всьому світі – акцизи на паливо. Зараз доля акцизів у вартості палива на АЗС в Україні не перевищує 20%. Це найнижчий показник серед країн, які нас оточують.

Ми порівняли акцизи в країнах Європейського Союзу, Білорусії, Росії. Там їх доля у вартості бензину на АЗС – від 35% до 50%. Я особисто вважаю, що у нас цей податок можна було б поступово підвищувати.

Хороші дороги коштують недешево і ми маємо бути готові їх фінансувати, тим паче, що повернення на такі інвестиції у вигляді зростання ВВП покриває ці витрати сторицею, що вже перевірено і доведено іншими розвиненими країнами.

Так, це складне, дискусійне питання, тому що треба простежити за тим, щоб слідом за підвищенням акцизів не підстрибнули ціни на паливо. Тому починаємо ми з того, щоб добитися цільової витрати тих акцизів, які вже збираються.

Як же ціни на паливо можуть не стрибнути, якщо акциз виросте?

Ціни можуть залишитися на колишньому рівні, якщо акциз підвищувати поступово, а нафтотрейдери підуть на скорочення своєї маржі, яка за останній час виросла.

У всьому світі після обвалу цін на нафту падала і собівартість нафтопродуктів. У нас же паливо тільки дорожчало. Звичайно, частково це відбувалося через інфляцію гривні. Але оцінки аналітиків показують, що також виросла і маржа нафтотрейдерів. По суті, ми спостерігали ситуацію, коли компанії вигоду від падіння собівартості бензину і дизельного палива поклали собі в кишеню.

Думаю, нафтотрейдери з Вами не погодяться.

Можливо. Я вже сказав, це на сьогодні питання дискусійне і вимагає аналізу і обговорення на рівні незалежних експертів, бізнесу і уряду.
За даними служби статистики, у березні продажі палива в Україні впали на 40%. Частково це сталося через відхід бізнесу в “тінь”. Ви не боїтеся, що підвищення акцизів погіршить ситуацію?

Проблема не в податках, а в тому, що їх можна не платити. Ми ж доки нічого не підвищували, а нафтотрейдери вже почали йти в “тінь”. Мінінфраструктури в цьому плані нічого не може поробити. Тут треба підвищувати ефективність роботи митниці і фіскальної служби. І це перший крок, який треба зробити, перш ніж щось підвищувати. Інакше ми караємо доброчесні компанії, які справно платять усі податки.
Куди діваються гроші

Якщо на дороги у вигляді податків на паливо збирається десятки мільярдів гривен, то чому грошей бракує навіть на те, щоб залатати ями?

Раніше в Держказні був спеціальний рахунок, на який “крапали” гроші, зібрані з акцизів. І відразу було видно, скільки вдалося зібрати податків на будівництво і ремонт доріг.

У бюджеті цього року цей спецрахунок був з якоїсь причини скасований. На сьогодні гроші поступають до загального фонду держбюджету. А потім вже формується бюджет для “Укравтодору”.

В результаті до держкомпанії доходять далеко не усі гроші, які спочатку збиралися на дорожнє господарство.
Зараз ми хочемо створити цільовий дорожній фонд. Для цього Мінінфраструктури, спільно з депутатами, працює над відповідними законопроектами.

Ми розраховуємо на те, що на осінній сесії депутати його приймуть, і з 1 січня у нас буде власний “гаманець” на будівництво і ремонт доріг, в який заходитимуть усі акцизні гроші, після чого витрачатися вони будуть виключно на дороги.

Тобто сьогодні гроші, що збираються з автомобілістів, витрачаються не за призначенням?

Так і є. Фактично, цими грошима латаються інші діри у бюджеті. Дорожні акцизи йдуть, наприклад, на покриття дефіциту Пенсійного фонду і “Нафтогазу”.

На дороги доходить лише 20-30% від зібраних засобів. А з урахуванням того, що в 2015-2016 роках мають відбутися пікові виплати за боргами, накопиченими в попередні роки, ми отримуємо лише 5% засобів від необхідних 50 млрд гривен. Це означає лише одне – подальшу деградацію існуючої мережі доріг. Зараз наші дороги помирають.

Виходить переконати колег в необхідності дорожнього спецфонду?

Дискусія з Мінфіном, який займається перерозподілом грошей, виглядає приблизно так. Вони нам говорять: “Грошей же немає, а пенсіонерів годувати треба”. Ми відповідаємо: якщо ви не збираєтеся проводити пенсійну реформу, то давайте суспільству чесно скажемо, що акциз з палива у нас збирається не на дороги, а на пенсії. І тоді ми можемо розформувати “Укравтодор” і дорожній відділ в Мінінфраструктури і оголосити усім, що доріг немає, і не буде.
Ось зараз в структурах “Укравтодору” працюють 25 тис. чоловік. Ми робимо вигляд, що у нас на дороги збирається багато грошей. А, фактично, шляховикам зайнятися-то нічим. Адже немає фінансування. А зарплати усім цим людям ми платимо. В результаті людей відправляють у відпустки за свій рахунок, іноді не виплачують зарплату. Це ж дурість. Або будуємо, або розпускаємо “Укравтодор”.

Де брати гроші на погашення боргів “Укравтодору”?

Уряд веде переговори з кредиторами про реструктуризацію боргів. Проте основним джерелом грошей, як я сказав вище, є акциз на паливо.

Про реформу “Укравтодору”

Коли пройде реформа “Укравтодору”, яку обіцяє вже не перший уряд?

Реформа буде проведена до кінця цього року і впродовж 2015-2016 років звичний для нас “Укравтодор” перестане існувати.
Буде створена нова Служба державних доріг України, яка, за задумом, повинна виконувати лише одну функцію – замовника послуг. У компанії працюватимуть декілька сотень чоловік. А будівництво і обслуговування доріг піде на приватний конкурентний ринок.

А що буде з обласними автодорами?

Децентралізуємо, передаючи місцевим органам влади, з подальшою приватизацією. А при місцевих адміністраціях будуть створені дорожні департаменти, або служби автомобільних доріг, які також виступатимуть виключно замовником послуг.

У недавньому інтерв’ю Ви сказали, що “Укравтодор” втомився від корупції. Не зустрічав я ще чиновників, які б втомилися брати хабарі.

Я мав на увазі, що “Укравтодор” вже не чинить

опір реформуванню. Мені здається, в компанії вже розуміють, що якщо існуючу систему дорожнього будівництва не реформувати, то в неї ніхто не вливатиме гроші. Тому намагатися зберегти її не має ніякого сенсу.

Реформа дорожнього господарства припускає передачу доріг місцевого значення місцевій владі. Як це може поліпшити дороги, якщо в Україні чиновники неефективно працюють на усіх рівнях?

Централізоване управління ще гірше. У нас ринкова економіка, в якій ефективність досягається за рахунок конкуренції і ефективного управління на кожному рівні.

Люди зараз звикли кивати на Київ. Але відповідальність насправді лежить на нас з вами. Ми повинні вибирати адекватних політиків, місцеву владу, вчитися контролювати її і вимагати від неї ефективної роботи.

У містах можна більш оперативно і ефективно вирішувати проблеми з ремонтом, визначати пріоритетність робіт, контролювати їх якість.
Тому ми йдемо шляхом децентралізації влади і передачі повноважень і відповідальності на міста.