Директор ДП “ДерждорНДІ” Артем Безуглий розповів у своєму блозі на biz.liga.net, чому в Україні погані дороги, і як з цим боротися, пише Автотема з посиланням на ТМ.

Три причини

Твердження “у нас немає доріг, тому що крадуть” досить примітивне та популістичне. На жаль, корупція охоплює всі сфери нашого життя і дорожня галузь не є виключенням.

Для подолання корупції в Україні працюють ряд органів, в тому числі і новостворених. Саме в їх сфері відповідальності виявлення корупції в дорожній галузі.

Які ж основні причини незадовільного стану автомобільних доріг?

1. Хронічне недофінансування

Пропущені міжремонтні нормативні строки. Щороку має здійснюватися поточний ремонт 34 000 км автодоріг загального користування, капітальний ремонт – 14 000 км.

Проблему загострює той факт, що таке зношене покриття зазнає негативного впливу від зміни кліматичних факторів: часті переходи температури повітря протягом доби через 0⁰С призводять до потрапляння в мікротріщини води, яка замерзає і тане. Це остаточно руйнує зношене покриття.

В різні роки за оцінками фахівців потреба у фінансових ресурсах на відновлення та розвиток всієї мережі становила від 400 млрд грн до 1,2 трлн грн.

З урахуванням виробничих потужностей дорожніх підприємств, які займаються будівництвом, ремонтами доріг і постачанням дорожньо-будівельних матеріалів, щорічна науково обгрунтована потреба у фінансуванні становила від 40 до 120 млрд грн.

2. Невідповідність техпараметрів доріг навантаженню

Більше 70% автодоріг були запроектовані і побудовані в 60-70 роках минулого століття під діюче розрахункове навантаження 6 тон на вісь, що відповідає фактичній повній масі транспортного засобу 21 тон з максимальною кількістю осей (6 осей).

Сучасні великовагові вантажні транспортні засоби (важкі будівельні самоскиди і т.з. “фури”) можуть значно перевищувати нормативне навантаження. Це суттєво збільшує руйнівний вплив і зменшує нормативний строк служби автодороги.

В Україні спостерігається масове порушення цих норм. Іноді маса транспортних засобів, що рухаються дорогами, може досягати більше 100 тон. В умовах відсутності тотального контролю за перевантаженням, недобросовісні перевізники користуються цим і, намагаються зекономити, не розуміючи, що в подальшому їм же доведеться платити набагато більше через незадовільний стан доріг.

3. Управлінські помилки та прорахунки

Ще донедавна для дорожньої галузі було характерно:

– високий рівень централізації: в Києві вирішували де і яку доріжку між селами ремонтувати;

– багаторічні кадрові експерименти: дуже часто з призначенням на ключові посади дилетантів та далеких від галузі людей, але за потрібними політичними квотами;

– відсутність стратегічного бачення розвитку галузі: хаотичне та безсистемне однорічне планування, високий рівень суб’єктивного політичного втручання в процес планування дорожніх робіт.

Що маємо сьогодні?

За останні 2-3 роки в розвитку дорожньої інфраструктури відбулися серйозні зрушення – почалися реальні реформи там, де десятками років нічого не робилося.

Декілька фактів.

Створено Державний дорожній фонд – стабільне джерело фінансування дорожнього господарства.

З 1 січня 2018 року кошти користувачів почали збиратися в цільовий фонд, а дорожня галузь отримала гарантоване фінансування. 60% коштів дорожнього фонду йде на дороги держзначення (це дороги по який здійснюється основна маса пасажирських і вантажних перевезень в країні), 35% – на місцеві дороги і 5% – на безпеку руху.

Проведено децентралізацію – встановлено розподіл відповідальності між різними органами влади:

– 47 000 км доріг державного значення у відповідальності Укравтодору;

– 123 000 км дороги місцевого значення знаходяться у сфері управління обласних державних адміністрацій;

– 260 000 км комунальних доріг – це зона відповідальності міських, селищних та сільських рад.

Затверджено середньостроковий план дій – програма розвитку автодоріг державного значення на 2018-2022 роки. В її основу закладено маршрутний принцип – з’єднання за п’ять років якісними дорогами усіх обласних центрів країни.

Програма – сигнал для інвесторів вкладати в дорожню інфраструктуру та дорожніх компаній і постачальників матеріалів, які можуть планувати свою діяльність на декілька років вперед.

Запроваджено закупівлю робіт та послуг в дорожній галузі через електрону систему торгів PROZORRO. Це дало можливість побачити повну картину процедури закупівлі і виявити цілий ряд проблем, які раніше приховувалися.

Створено конкурентне середовище на ринку робіт з експлуатаційного утримання. В 12-ти областях на противагу облавтодорам дороги почали експлуатувати приватні підрядники.

Безпека руху на автодорогах. Крім цільового джерела фінансування, затверджена програма підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року. І на дорогах вже бачимо кільцеві розв’язки малого та середнього діаметра, освітлені пішохідні переходи та напрямні острівці при в’їзді в населені пункти для зниження швидкості.

Розпочато оновлення будівельних норм та техстандартів. За останні три роки затверджено вісім державних і галузевих будівельних норм, прийнято 44 національні стандарти, які повністю гармонізовані з європейськими.

Запроваджено 4-рівневий контроль якості виконаних робіт.

Гарантія якості робіт. Підрядники почали надавати гарантію: п’ять років після поточного середнього ремонту, десять – після капітального ремонту.

Впровадження інтелектуальних транспортних систем. Зокрема, Weight in Motion (WiM) – зважування в русі, динамічне зважування, – система автоматизованої попередньої фільтрації потоку транспортних засобів для направлення їх частини для подальшого контролю дотримання вимог габаритно-вагових норм.

Також, Укравтодор впроваджує Геоінформаційну системи керування станом автодоріг. Це система, яка оперативно дозволить отримувати актуальну і точну інформацію про стан дороги для прийняття управлінських рішень, зменшуючи при цьому значення людського фактору.

Є багато невирішених проблем. В першу чергу – темпи ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах недостатні. Більше 90% доріг потребують ремонту.

Що допоможе розвитку дорожної інфраструктури?

Запровадження системи довгострокового планування (хоча б трирічного) робіт та введення мораторію на внесення будь-яких змін та коригувань до переліку об’єктів.

Запровадження геоінформаційної системи керування станом автодоріг, яка нівелює суб’єктивне втручання в процес планування робіт. Тобто за її допомогою на підставі даних діагностики автомобільних доріг в автоматизованому режимі будуть визначатися пріоритетні ділянки ремонту.

Розвиток конкуренції на ринку дорожніх робіт шляхом переходу від пострадянської системи, що базується на ресурсному методі, до ринкової системи ціноутворення (запровадження твердої договірної ціни).
Удосконалення законодавства про публічні закупівлі в частині можливості реалізації впровадження сучасних форм контрактів Design&Build – одна компанія проектує та будує, та Design&Build&Operate – одна компанія проектує, будує та експлуатує.