- 28 июня 2015
- autopalace.com.ua
“Автомобіль-амфібія” досі звучить як щось футуристичне і фантастичне. Проте, для військових водоплавна машина – річ іноді незамінна, тому за радянських часів було побудовано немало амфібій, а деякі навіть потрапили в серійне виробництво.
ГАЗ-46 “МАВ”
Малий автомобіль водоплавний (скорочено МАВ) почали випускати на автомобільному заводі Горького в 1953 році. Машина призначалася для забезпечення дій розвідувальних підрозділів, переправи десантників і для проведення інженерних робіт на воді. ГАЗ-46 оснащувався чотирициліндровим двигуном від ГАЗ-М20 “Перемога”, від ГАЗ-69 була запозичена трансмісія і підвіска, а для руху по воді використовувався гребний гвинт. В цілому ж модель була скопійована з американського Ford GPA.
Випуск “МАВ” тривав до 1958 року, потім виробництво було передане на завод УАЗ. Проте, там не знайшли коштів для випуску амфібії, та і необхідність цієї моделі була дуже умовною – так і закінчився випуск ГАЗ-46.
ЗІС-485 “БАВ”
Нескладно здогадатися, що “БАВ” 1950 року, на відміну від “МАВа” – це великий водоплавний автомобіль. Конструкцію цієї машини радянські інженери запозичили у американської амфібії GMC DUKW-353. Машина оснащувалася 110-сильним двигуном, таким самим, як і на БТР-152. ЗІС-485 знаходився у виробництві 12 років і служив для переправи особового складу десанта і автомобілів. У “БАВ” поміщалися 25 чоловік або 25 тонн вантажу, включаючи автомобілі і артилерійські знаряддя. Після звільнення в запас більшість ЗІС- 485 були передані в народне господарство.
ЛуАЗ-967
Повнопривідний плаваючий автомобіль-транспортер особливо малої вантажопідйомності ЛуАЗ- 967 був створений за замовленням ВДВ для евакуації поранених, підвезення боєприпасів і військово-технічного майна, буксирування, а також установки окремих видів озброєння. Необхідність такої моделі з’явилася в роки Корейської війни, коли стало ясно, що навіть “МАВ” – це занадто масивна амфібія для деяких завдань.
ЛуАЗ-967 відрізнявся маленькими габаритами, оснащувався двигуном об’ємом менш одного літра, а на воді приводився в рух колесами – гребні гвинти у нього були відсутні. Характерна особливість конструкції – відкидна рульова колонка, розташована по центру салону: при необхідності водій міг управляти ЛуАЗом-амфібією в напівлежачому стані.
ВАЗ-Е2122
Свого часу амфібію намагалися зробити і тольятинці. ВАЗ-Е2122 був сконструйований в 1976 році за замовленням Міноборони СРСР із застосуванням вузлів і агрегатів “Ниви”. Від своїх аналогів водоплавна “Нива” відрізнялася унікальним дизайном, який ніскільки не видавав в ній амфібію. Передня частина автомобіля, до речі, нагадує Lamborghini LM002. Автомобіль оснащувався 1,6-літровим двигуном, мав унікальну прохідність і міг переміщатися по воді із швидкістю 4-5 кілометра в годину.
Роком пізніше був представлений другий варіант ВАЗівської амфібії, від першого він відрізнявся поліпшеними системами охолодження, посиленим кузовом і зміненим положенням сидінь. Проте, ні перша, ні друга модифікація ВАЗ-Е2122 так і не побачили конвеєр.
УАЗ-3907 “Ягуар”
УАЗ-3907 “Ягуар” – це ще один перспективний автомобіль-амфібія, якому не вдалося потрапити в серійне виробництво. Водоплавна машина була виготовлена на базі агрегатів УАЗ-469. Оригінальну конструкцію мав кузов водотоннажності і герметичні двері. Перед заднім мостом були встановлені два гребних гвинти, а функцію керма виконували передні колеса. До 1989 року було виготовлено 14 радянських “Ягуарів” і автомобіль був прийнятий на озброєння. В ході випробувань УАЗ-3907 проплив по Волзі від Ульяновська до Астрахані і назад.
Але в 1991 році пішли усі перспективи військового замовлення і керівництво Ульяновського заводу прийняло рішення про припинення підготовки до серійного виробництва УАЗ-3907.
document.write(«»);