- 17 июля 2015
- autotheme.info
У один з теплих липневих днів я вирішив “промоніторити” одну відому інтернет-барахолку на предмет цікавих автомобілів у продажу. Через декілька хвилин пошуку мені на очі попадається досить непривабливе оголошення, в якому йдеться про продаж НОВОГО ВАЗ-2106 1991-го року, пише fishki.net
Ні фото, ні ціни в описі не було, але я тут же набрав свого товариша, який давно мріяв про подібну машину в такому стані. Через декілька годин ми вже мчимося на околицю Києва, де в приватному секторі знаходиться старенький гараж з жаданою НОВОЮ “шестіркою”.
Пробіг машини – за 24 роки.
Вузькі двері – доки єдиний спосіб потрапити в гараж, оскільки основні ворота уросли в землю.
Продавцем виявилася жінка похилого віку, яка повідала нам дуже цікаву історію. У січні 1991-го року, коли до розвалу СРСР залишалися лічені місяці, на установу, де вона працювала, виділили одну єдину нову машину. Тих, хто бажав придбати заповітний автомобіль було багато, тому щасливчика визначила доля.
Оптика, до речі, виробництва НДР.
Талон техогляду за 2003-й рік, а в техпаспорті лежав ще один свіжіший – зразка 2005-го.
З грошима жінці допоміг батько. Права у неї були, але в силу різних причин автомобіль практично не експлуатувався. Автомобіль обробили антикором і на довгий час заховали в гараж. Там він і простояв практично 24 роки – завалений різним мотлохом і домашнім начинням, як це часто буває в подібних випадках. Останній раз її заводили і трохи їздили приблизно 8 років тому.
Саме у такому вигляді ми і зустріли “шестірку”. Довелося хвилин 20 витратити на розбір завалів, щоб забезпечити доступ до машини. Збіглий огляд підтвердив реальність пробігу і в цілому дуже хороший стан авто: ясно-блакитна фарба практично не бачила сонця, а завдяки своєчасній антикорозійній обробці ходова частина і кузови перебували в дивовижному стані.
Знизу все в ідеальному стані.
Цікаво, що в оголошенні машина була заявлена як 1,5-літрова, а виявився варіант 21063 з мотором 1.3.
На сидіннях ще зберігся заводський целофан.
Заводський акумулятор давно сів, а новий ми з собою не узяли, так що завести машину цього дня не вийшло. До того ж, основні ворота гаража вже давно ніхто не відкривав і вони вросли в землю, тому доступ до машини був тільки через невеликі дверці з внутрішньої сторони двору.
Але екземпляр нам відразу сподобався, так би мовити – класика жанру “капсула часу”: було прийнято рішення про купівлю, та і хазяйка погодилася на невелику знижку. Домовилися, що наступного дня ми під’їдемо вже з новим акумулятором, а також свіжим бензином і спробуємо уперше за довгі роки завести це дітище радянського автопрому.
document.write(«»);