- 18 июля 2015
- autotheme.info
Україна активно озброюється, поки військові дії на південному Сході далекі до завершення, пише autodriving.net. Навесні 2015 року на озброєння прийнятий новий броньовик “Козак-ІІ”. Але чи новий? І наскільки він український? Ми розібралися в деталях.
Хто ви, що ви
“Козак-ІІ” в модифікації 2015 року відповідає стандартам броньовиків класу MRAP (mine resistant ambush protected – захищений від підривання і атак із засідок). Бронекорпус витримує круговий обстріл з автоматичної зброї калібру 5,45 і 7,62, а також рушниці СВД з 50 метрів (НАТІВСЬКИЙ стандарт – STANAG 4569 Level 2) і підрив на міні, у тому числі – саморобному фугасі. Повна бойова маса – 15 тонн, турбодизель Tector-6 об’ємом 5,88 літрів і потужністю 279 к.с., з крутним моментом 950 Нм при 1250 об/хв.
У машини, створеної на шасі Iveco EuroCargo, – повний привід (колісна формула 4х4), шестиступінчаста ручна коробка передач фірми ZF і двоступінчата роздавальна коробка.
Довгий шлях в серію
Багатоцільовий тактичний автомобіль “Козак-ІІ” спроектований і робиться на київському НВУ “Практика”, відомому також як постачальник засобів технічній безпеці для банків і офісів. Залежно від виконання броньовик може бути використаний для транспортування десанта (5-11 солдатів в повній сучасній амуніції), евакуації поранених, патрулювання і розвідки, а також як платформа для установки різного озброєння.
Про те, що легкий бронетранспортер “Козак” буквально ось-ось буде прийнятий на озброєння української армії, постійно говорили з 2009 року. Саме тоді його перша модифікація була уперше продемонстрована широкій публіці. Але, як це досить часто буває в пострадянських країнах, шлях цей виявився довгим і непростим.
Тільки навесні 2015 року перші два “Козака-ІІi” поступили на озброєння Національної гвардії і Пограничної служби України. Ці машини вже встигли взяти участь в позиційній війні на території Донецької і Луганської областей. У червні Національна гвардія отримала ще 10 “Козаків-ІІ” з 22 (настановна партія). Потім “Козаки” почнуть поступати і у Збройні сили України. До речі, одночасно було оголошено, що на озброєння буде прийнятий і транспортер MRAP “Шрек”.
На цих “Козаках” є відкрита вежа з кронштейном під великокаліберний кулемет HCB (НСВТ) калібру 12,7 мм. Проте замість нього можуть встановлюватися 7,62 мм кулемет ПКМС, 30 мм автоматичний гранатомет АГС- 17 або КБА- 117, 40 мм автоматичний гранатомет УАГ- 40, а також бойовий модуль з дистанційно керованим озброєнням.
Класичний броньовик
У “Козака” – класичне для броньовика компонування – попереду розташований руховий відсік, за ним – відділення управління, а в кормовій частині – десантне відділення. Корпус зварний, виготовлений із сталевих броньових листів завтовшки 5 мм, розташованих під кутом. Передній бампер – таранний. Вантажопідйомність – 4 тонни, є можливість буксирування причепа масою 6 тонн. Шини 365/80 – R20, кулестійкі, з пластмасовими вставками (система run – flat).
Є можливість установки високопрофільних діагональних шин від ГАЗ- 66 і нижчої радіальної гуми Michelin 225/100 R16.
Як і будь-яку сучасну бронемашину, “Козака-ii” можна випускати в декількох варіантах виконання : бронетранспортер (стандартний варіант) на 10 десантників, захищену транспортну машину на 15 десантників, санітарно-медичну машину і броньовану вантажівку. Цивільні аналоги – джип, “універсал” і пікап.
Перший “Козак” зразка 2009 року був набагато легший – всього 5,5 тонн, та і двигун у нього був 176 к.с. – Tector – 4, об’ємом 3,9 літри. Подоланний схил не був таким крутим: до 35 градусів. Броня була імпортна, шведська, легша, ніж тепер.
У другу модифікацію перекочували українські бронестекла завтовшки 60 мм зі вбудованими бійницями, що витримують обстріл з автоматичної зброї. Подвійне V-подібне днище покликане додатково розсіювати енергію вибуху міни або фугасу (потужністю 3 кг в тротиловому еквіваленті). Принцип побудови капсули безпеки екіпажа і десанта “Цитадель” – каркасний. Поперечні балки зберігають необхідний життєвий простір при перевороті. Є можливість установки на борти гратчастих протикумулятивних екранів.
Додатковий захист від вибухової хвилі створюють розміщені в подвійному днищі акумуляторні батареї і паливний бак. Щоб зменшити ризик травмування при підриванні, усі крісла мають ремені безпеки на чотири точки кріплення і не мають жорсткого кріплення з підлогою – вони закріплені на особливій рамі, підвішеній до бортів.
Заміна Iveco – ГАЗ-66
Саме у 2009 році було вибрано і шасі Iveco EuroCargo. Нагадаємо, що італійці роблять і свій легкий бронетранспортер Iveco LMV 4х4, який під псевдонімом “Рись” активно просував на озброєння російської армії попередній міністр оборони Анатолій Сердюков. Проте згодом росіяни віддали перевагу власній розробці групи ГАЗ – бронемашині “Тигр”.
Українські інженери і конструктори також прагнуть зробити свою машину максимально вітчизняною. На неї вже встановлюється українська броня. Система GPS-навігація – також власного виробництва, радіостанція – одеського заводу “Телекарт-прилад”. Машина оснащена лебідкою, приладами радіаційного і хімічного контролю, оглядовою камерою з тепловізором, висувним радіолокатором і навіть відеокамерою заднього виду з парктроником.
Комфортні умови для екіпажа і десанта покликані забезпечити клімат-контроль і підвищену звуко- і шумоізоляцію.
Імпортними залишаються фактично тільки шасі, але вже існує можливість збирати “Козаків” на базі ГАЗ-66 – ці старі трудяги, що дісталися Україні ще в спадок від Радянського Союзу, зараз активно знімають з тривалого зберігання. А держкорпорація “Укроборонпром” доки ще тільки вивчає можливість виробництва на своїх підприємствах нової економічної вантажівки, здатної замінити ГАЗ-66.
Причина такого імпортозаміщення – спроби додатково понизити вартість бронемашини. Втім, вже зараз вона становить 250-280 тис. доларів США, що відносно недорого порівняно з вищезгаданим італійським Iveco LMV (400 тис.) і французьким Panhard PVP (313 тис. доларів).
Технічні характеристики
Колісна формула- 4х4
Повна маса, т – 15
Довжина / Ширина / Висота, мм – 6600 – 7050/2500/2650
Колісна база, мм – 3240/3690
Кліренс, мм – 392
Підвіска – Залежна, ресорна з амортизаторами і важелями поперечної стійкості
Подоланний схил, град. – 45
Максимальний бічний нахил, град. – 25
Подоланний брід, м – 1,4 (без попередньої підготовки)
Двигун – Iveco Tector – 6 рядний дизельний Euro 4/5
Потужність, к.с – 279
Швидкість по шосе, км/год – 120
Запас ходу, км – 1000
Радіус повороту, м – 5
Рульове управління – Механічне з гідропосилювачем
Екіпаж, чол. – 2
Десант, чол. – 5-11
document.write(«»);