Концепт-кари тенденція зовсім не останніх років. Вони існували практично з самої зорі автомобілебудування, зокрема, і в Радянському Союзі. Їх мало хто бачив, про них мало що відомо, але серед них є дуже цікаві екземпляри. У підбірці 15 незвичайних концептів, побудованих в СРСР, пише fishki.net

1. ГАЗ М-20 “Перемога-спорт”, 1950.

Які авто заберуть до ЗСУ після прийняття нового закону

Спортивний автомобіль на базі кузова і агрегатів серійної моделі ГАЗ-20 “Перемога”. Висота кузова зменшена на 160 мм. Носовий і хвостовий обтічники – з дюралюмінію. У 1951 році ці машини були оснащені такими ж двигунами, як “Газ-Торпедо”, а на одному із зразків стояв дослідний мотор НАМІ. У 1955 році з’явився відкритий варіант “Перемога-спорт” з верхньоклапанним двигуном “Волга”. В цілому на цих машинах отримані три перемоги на трьох чемпіонатах СРСР.

ГАЗ-А-Аеро

Одним з перших постреволюційних радянських спорткаров став ГАЗ-А-Аеро, створений в 1934 році. Автомобіль існував в єдиному екземплярі (де він зараз – невідомо) і був модифікованим ГАЗ-А. У результаті модифікації ГАЗ отримав абсолютно новий обтічний кузов і форсований до 48 к.с. двигун. Максимальна швидкість аеродинамічного Газа становила 106 км/рік (на 16 км/рік більше, ніж у стандартної версії).

Газ-Торпедо

Інша модифікація “Перемоги” – Газ-Торпедо – була побудована в 1951 році і значно далі пішла від оригіналу. Обтічний кузов був створений з чистого аркуша із застосуванням авіаційних технологій, внаслідок чого вага машини становила всього 1100 кілограмів. Максимальна швидкість залишилася такою ж, як і у Перемоги-спорт, але це не перешкодило Газ-Торпедо встановити два рекорди швидкості всесоюзного значення.

4. Апельсин НАМІ-0290, 1988 рік.

Ралійна група B по-радянському, або просто “Апельсин”, – це гоночний автомобіль, створений інженерами НАМІ у вільний від роботи час. Просторова трубчаста рама, форсований 1,5-літровий мотор від шестірки, плюс кузовні панелі, стилізовані під коктейль з Peugeot 205 T16, Lancia Delta S4 і Ford RS200 – ось рецепт одного з найяскравіших радянських спорткаров 80-х. На жаль, в 90-і Апельсин був порізаний на шматки і викинутий на звалище, як і багато інших унікальних машин Країни Союзу.

5. ГАЗ-ТР “Стріла” з реактивним літаковим двигуном, 1954 рік.

Максимальна швидкість на випробуваннях – 300 кілометрів на годину (вона була б більше, якби існували відповідна траса і відповідні шини).

6. “Москвич Г2″ з аеродинамічним кузовом, 1956 рік.

У 1955 році конструкторами І. Гладіліним і І. Окуневим був зібраний рекордний автомобіль із заднім розташуванням двигуна. Особливості конструкції: алюмінієвий блок циліндрів, чотири карбюратори, знімне рульове колесо, алюмінієвий кузов. Циліндрів – 4, робочий об’єм двигуна – 1091 куб.см., потужність – 74 к.к при 5600 об/хв, передач – 4, довжина – 4,3 м, маса в спорядженому стані – 720 кг, швидкість – 233 км/год. На машині встановлено три всесоюзні рекорди швидкості.

7. Іж-19 “Старт-Комби”, 1975 рік.

Автомобіль проектувався як “молодіжний”, зроблений для сучасних на той момент молодих людей. Готовий зірватися з місця в кар’єр динамічний силует, модний навіть сьогодні горб на капоті, немов V-подібна шестірка з турбонагнітачем усередині. Але такий автомобіль не можна було випускати в маси, занадто вже революційним і незвичайним він здався “старій гвардії” автопрому.

8. ІМЗ-НАМІ А50 “Білка”, 1955 рік.

Експериментальний малогабаритний автомобіль, розроблений НАМІ спільно з Ірбітським мотоциклетним заводом. Провідним розробником цього автомобіля став інженер Ю. Долматовський, який в інших своїх роботах активно просував ідею компактного однооб’ємного кузова. Поєднання розташованого ззаду опозитного двигуна (на базі мотоциклетного М-72) повітряного охолодження, вагонного компонування машини, незалежної пружинної підвіски, шин малого діаметру дозволило при малій довжині розмістити в кузові місця для чотирьох пасажирів.

Для доступу до переднього сидіння служили торцеві двері, що відкидаються вперед, а до заднього – бічні двері з правого боку. Існували зразки “Білки” як із закритим, так і з відкритим кузовами.

9. ЗІС-112 з шестилітровим двигуном, 1951 рік.

Максимальна швидкість машини становила 204 кілометри в годину. “Циклоп” був дуже красивий, але абсолютно не підходив для перегонів кінця 50-х рр. Довга база, зайва вага (повна маса перевищувала 3 тонни!) і погана маневреність не дозволяла показувати добрі результати на трасах перегонів. Тому на заводчани приступили до створення нових, вже виключно перегонів машин.

10. Москвич С-1, 1974 рік.

Можлива (на той момент) заміна моделі Москвич-412. АЗЛК поставив перед собою завдання, що полягало в спорудженні принципово нового авто, яке, як мінімум, десятиліття змогло б протриматися в тренді.

11. НАМІ-013, 1950 рік.

Перший оригінальний післявоєнний, авангардний за конструкцією і стилістикою експериментальний автомобіль НАМІ створений дизайнерами В. І. Арямовим, Ю. А. Долматовським, К. В. Зейвангом. Один з ранніх прикладів використання вагонного компонування для легкового автомобіля середнього класу. НАМІ-013 поєднував в собі немало цікавих конструктивних рішень. Серед них заднє розташування силового агрегату, двигун з верхніми впускними і нижніми випускними клапанами, автоматична трансмісія НАМІ-ДК, незалежна пружинна підвіска усіх коліс.

Разом з цим були застосовані бездискові колеса, обода яких були безпосередньо пов’язані з гальмівними барабанами, радіатор в передньому бампері. Для автомобіля розробляли оригінальний опозитний двигун, але на прототипі стояв модернізований мотор Газ-м 20.

12. ВАЗ 2802-02 “Поні”, 1980 рік.

Одна із спроб Автоваза зробити легкий вантажний автомобіль. До речі, дизайн цього автомобіля похвалив сам Джорджетто Джуджаро, глава італійського кузовного ательє Italdesidn.

13. НАМІ-074, 1960 рік.

Машина була створена з широким застосуванням вузлів і агрегатів від ЗАЗ-965 “Запорожець”. Його рама була створена у вигляді просторової ферми із сталевих труб, панелі кузова виготовили з алюмінію. Передня і задня підвіски були запозичені від ЗАЗ-965 з невеликими змінами. Спеціально для НАМІ-074 допрацювали той, що мав 887 см мотор ЗАЗ-966. На нього встановили два карбюратори, вільну випускну систему, а також розширили фази газорозподілу. Коробку передач узяли у ЗАЗ-965, і силовий агрегат розмістили в задньому обвісі.

Проте двигун ЗАЗ-966 не міг видати достатньої потужності для нормальної участі автомобіля в перегонах. У зв’язку з цим було прийнято рішення використати двигун об’ємом 1358 куб.см. від автомобіля “Москвич-407″. Ця модифікація була названа НАМІ-074Ю.

14. ВАЗ 2101-80, 1975 рік.

“Копійкою” сьогодні нікого не здивуєш. А як вам така “копійка”? Так вона повинна була виглядати до 1980 року, після глибокої модернізації. У рамках робіт з цієї модернізації в 1975 році дизайнер ВАЗу Владислав Пашко запропонував безліч цікавих проектів. Були і ще сміливіші, але у результаті вибрали цей. На жаль, як і у багатьох інших випадках, далі за спорудження цього прототипу справа не пішла.

15. ВАЗ-Porsche 2103, 1976 рік.

Дизайн цієї машини був розроблений німцями з Porsche як варіант модернізації ВАЗ-2103. Але до цього часу у радянських дизайнерів вже був готовий дешевший і простіший в освоєнні проект, який сьогодні усі ми знаємо як ВАЗ-2106.

Ну і хто після цього скаже, що німецькі авто в плані дизайну в ту пору були кращі?