- 02 июня 2024
Основні фактори низької вартості пального на автозаправних станціях, які торгують «дешевим» пальним – погана якість, недолив та несплата податків. «Дешеве» пальне вже не виглядає таким вже й дешевим. По факту воно коштує стільки ж або навіть дорожче ніж у відомих національних мережах. Про це йдеться у публікації директора консалтингової компанії А-95 Сергія Куюна, повідомляє «Інформатор».
Він вказує, що розльоту цін на колонках у 10-15% ви не побачите ніде в Європі, де ціни можуть відрізнятись на 1-2 «євро-копійки». Виключення – «холодні» АЗС або станції самообслуговування, де ціна менша шляхом відсутності персоналу, але це до 2 грн/л на наші гроші, а не 7-8 грн.
«Чому ж в нас таке? Систематизуємо основні методи «оптимізації» вартості пального. Якщо стисло, то всі ці дива від відсутності належного технічного та податкового контролю з боку держави», — зазначає Куюн.
Несплата податків, якість пального та недолив
«Я систематично показую податкове навантаження мережами АЗС. Правило одне — у мереж з мінімальними цінами на пальне мінімальне податкове навантаження й навпаки. Різниця у податках між «соціально орієнтованими» та «дорогими» АЗС в середньому 2 грн/л. Більшості клієнтів цей фактор пофіг, бо йдеться про власну кишеню. Хоча по факту у них непомітно забирають ці гроші з іншої кишені», — наголошує Куюн.
Другою причиною є якість пального. За словами Куюна, стосується переважно бензину, бо набадяжити дизпальне складно (хоча деякі примудряються відмітитись й тут, додаючи дизельну фракцію з міні-НПЗ).
«Лабораторні перевірки «соціального» бензину, які мені доводилось бачити останнім часом, свідчать про додавання 10−15% спиртів — легкої сполуки, яка збільшує не тільки обсяг продукту, але й розхід пального. У своїх розрахунках я оцінив перерозхід у скромні 7,5% (4 грн/л), хоча доводилось чути оцінки на рівні 10−12%. Вартість ремонту машини я не враховував, бо це індивідуально», — акцентує Куюн.
Ще однією причиною різних цін на АЗС є недолив. Скарг на це явище останнім часом стає все більше.
«Точкові заміри говорять про те, що найбільш часто й найбільш об’ємно недоливи практикуються на так званих «бочках». Воно й не дивно, адже це повністю нелегальні об’єкти, які ніхто не контролює. Свою непривабливість треба перекривати привабливою ціною, а тому пускаються вони у всі тяжкі. Сягають недоливи 2−3%, завдяки чому ціна «покращується» на 1−1,5 грн/л. Бочки та зачухані АЗС по посадках й у промзонах також мають змогу продавати дешевше шляхом відсутності інвестиційної складової, що фактично означає «економію» на безпеці цих апріорі не безпечних об’єктах», — розповідає Куюн.
За його словами, «дешеве» пальне не є вже таким й дешевим насправді. По факту воно коштує стільки ж або навіть дорожче ніж у відомих національних мережах.
«Отже, якщо просумувати всі фактори «оптимізації», а фактично намахування держави та споживача, то «дешеве» пальне вже не виглядає таким вже й дешевим. По факту воно коштує стільки ж або навіть дорожче ніж у відомих національних мережах. Відповідно, «дороге» пальне не виглядає таким вже й дорогим. АЗС, які торгують «дешевим» пальним й фактично без класичної націнки, заробляють на недоливах та несплаті податків до 3,5 грн/л на дизелі та до 7,5 грн/л на бензині, який до того ж і бодяжать. Резюме: не рекомендую вірити в дива. Ці фокуси полягають або в обкраданні держави, або в обкраданні самого споживача. Але здебільшого — всіх одразу», — вважає Куюн.
