- 24 апреля 2019
Білорусь перепинила постачання палива до Польщі, країн Балтії та України через неякісну російську нафту. «Белоруснефть» повідомила, що до кінця року Мінськ планує почати імпорт сировини з інших країн.
BBC розповідає про те, що передувало цьому конфлікту і як Мінськ та Москва вже покарали один одного.
Неякісна нафта
Черговий обмін різкими репліками між Росією і Білоруссю стався перед другим туром українських виборів.
19 квітня державний концерн «Белнефтехим» повідомив, що по трубопроводу з Росії надходить нафта, в якій вміст хлорорганічних сполук перевищує допустимі показники в десятки разів. Іншими словами, Мінськ звинуватив Росію в постачанні неякісної нафти.
У Росії визнали, що нафтопроводом «Гомельтранснафта Дружба» — південній ділянці трубопроводу «Дружба» — в Білорусь надходить неякісна нафта.
У російській «Транснефти» запевнили, що знаходяться в постійному контакті з білоруськими фахівцями й ситуація повинна нормалізуватися найближчими днями. Джерело забруднення виявлене на ділянці під Самарою.
Через неякісну нафту на Мозирському нафтопереробному заводі зламалося дороге устаткування, повідомили в «Белнефтехиме». Компанія оцінює збитки в десятки мільйонів доларів. Завантаження другого НПЗ «Нафтан», який знаходиться в Новополоцьку, на півночі країни, вирішили знизити, щоб уникнути поломок.
У зв’язку з цим обсяги виробництва скоротилися, і «Белнефтехим» вирішив на якийсь час зупинити експорт світлих нафтопродуктів у Польщу, країни Балтії та Україну.
Крім того, Білорусь вже почала шукати альтернативні шляхи постачання нафти, повідомив заступник гендиректора Білоруської нафтової компанії Сергій Гриб, передає «Інтерфакс». Один з варіантів — імпорт сировини через балтійські порти. Також розглядається можливість постачання через порт Одеси.
Зайнятися цим питанням Лукашенко доручив ще на початку січня. У компанії «Белоруснефть» повідомили, що робота вже ведеться, і почати постачання нафти морським шляхом планується до кінця 2019 року.
«Обмін люб’язностями»
19 квітня Москва і Мінськ посварилися через іншу тему — з приводу вартості будівництва Білоруської АЕС. Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що реальна вартість будівництвоа майбутньої станції може скласти менш як 7 мільярдів доларів.
«Ми на 10 мільярдів доларів уклали кредитну угоду на будівництво Білоруської АЕС з Росією виходячи з наявних цін у світі… Я Володимиру Володимировичу говорив: а реальна ціна буде, напевно, менше ніж 7 мільярдів доларів», — цитує Олександра Лукашенка агентство РИА «Новости».
Питання вартості АЕС Лукашенко порушував і під час свого щорічного послання. Опозиційний депутат Анна Канопацькая заявила з посиланням на посла Росії в Мінську Михайла Бабича, що вартість АЕС знижена до 3 мільярдів доларів.
19 квітня посол Росії заявив, що білоруського президента знову обдурили. Посол сказав, що ні він, ні інші чиновники не називали кінцеву вартість АЕС, тому що її ніхто поки не знає.
Слова Канопацької Бабич назвав комічним непорозумінням і провокаційною подачею.
З чого все почалося?
Риторика білоруської влади в енергетичній сфері стала жорсткішою через проведення в Росії податкового маневру — обнулення експортних мит і одночасного підвищення податку на видобуток корисних копалин.
Через цей маневр Білорусь втратить частину доходів бюджету, тому що зараз Мінськ купує нафту за ціною близько 75% від світової, а тепер ціна виросте до 100%.
Втрати двох білоруських нафтопереробних заводів і бюджету Білорусі від проведення в Росії податкового маневру у 2019 році складуть у цілому 383 мільйони доларів при ціні нафти в 70 доларів за барель, заявляв заступник прем’єр-міністра Білорусії Ігор Ляшенко.
Збиток НПЗ він оцінював у 240 мільйонів доларів, зниження надходжень податків до бюджету — ще в 143 мільйони.
Лукашенко каже, що податковий маневр — це порушення угод Євразійського економічного співтовариства про спільний ринок.
У Москві відповідають, що це внутрішня справа Росії. У грудні 2018 року прем’єр Дмитро Медведєв дав зрозуміти, що від Мінська чекають на глибшу та інтенсивнішу інтеграцію у союз з Росією, і вже від цього залежатимуть обсяги допомоги білоруському бюджету.
Сторони намагалися домовитися. Були зустрічі на рівні президентів. Але вони ні до чого не призвели.
У результаті на початку квітня «Транснефть» повідомила, що Мінськ вирішив підвищити тарифи на прокачування нафти на 23%. «Белнефтехим» відзначав, що зараз тариф у Білорусі найнижчий серед країн-транзитерів.
Перед цим Білорусь вже в січні цього року проіндексувала тарифи на транспортування нафти магістральними трубопроводами на 7,6%.
Також 11 квітня Лукашенко поскаржився, що Росія вводить все більше продуктових санкцій проти Білорусі та викручує руки своєму сусіду.
«Ми повинні вживати відповідних заходів. Ну що ми весь час: нас б’ють в ліву щоку — ми підставляємо праву», — сказав президент на нараді.
Лукашенко доручив почати ремонт південної ділянки нафтопроводу «Дружба», яка, за даними «Белнефтехиму», зношена на 67%.
У компанії при цьому запевнили, що виконають зобов’язання щодо прокачування російської нафти.