- 07 июля 2021
Навіть у випадках, коли через несумісну з життям травму будь-яка допомога не була здатна відвернути смерть людини, особа, яка залишила потерпілого в небезпеці, має нести відповідальність за ст. 135 КК.
Відповідне положення міститься у постанові ККС від 11 березня 2021 року у справі № 711/798/18, інформує «ЛІГА. Закон».
Обставини справи
Водій вчасно не зменшив швидкості та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, продовжив рух і вчинив наїзд на останнього, у результаті чого особа отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.
Крім того, водій на порушення вимог підпунктів «а», «г», «д» пункту 2.10 ПДР, не вживши заходів для надання медичної допомоги потерпілому чи виклику бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, не повідомивши про дорожньо-транспортну пригоду (далі — ДТП) орган чи уповноважений підрозділ поліції, з місця події на своєму автомобілі зник, залишивши особу на проїзній частині в небезпечному для життя та безпорадному стані.
Позиція ВС
Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 135 КК, завжди характеризується прямим умислом щодо самого діяння. Що стосується наслідків, то ставлення суб’єкта злочину до них завжди характеризується необережністю (злочинною недбалістю чи злочинною самовпевненістю). Вольовий момент вчинення злочину, передбаченого ст. 135 КК, полягає у небажанні суб’єкта злочину надати допомогу безпорадній особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Мотиви вчинення цього злочину можуть бути різними (прагнення уникнути кримінальної відповідальності, небажання обтяжувати себе, байдуже ставлення до долі іншої людини, егоїзм, небажання допомогти через брак часу, неприязнь до потерпілого, легкодухість, ревнощі, помста тощо), але на кваліфікацію вони не впливають.
Для кваліфікації за цим законом не має значення, чи відвернула би надана винною особою допомога завдання шкоди життю або здоров’ю особи. Навіть у випадках, коли через несумісну з життям травму будь-яка допомога не була здатна відвернути смерть людини, особа, яка залишила потерпілого в небезпеці, має нести відповідальність за ст. 135 КК.
Така позиція узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 552/6700/17.