До війни більше половини всіх поставок пального припадало на Росію та Білорусь. Наразі Україна змушена шукати альтернативу, пише Auto24.

Держава вже зробила перші кроки адаптації до нових реалій паливного ринку. Верховна Рада схвалила скасування акцизу на автомобільне паливо та зменшення ставки ПДВ з 20% до 7%.

Великі можливості

Важливу роль можуть відіграти відділення міжнародних трейдерів в Україні – Shell, Socar, SNEL Energy, AMIC. Їхня перевага порівняно з українськими компаніями полягає у доступі до дешевого фінансування (і фінансування як такого), а також зв’язків на глобальному нафтовому ринку.

Shell. Дали маху із купівлею російської нафти, посипали голову попелом та обіцяли перерахувати якийсь прибуток від цієї операції Україні. Усім буде зрозуміліше, якщо просто виконуватиме свою роль і везтиме паливо в Україну. Shell у Європі має НПЗ, трейдинг також на рівні.

Socar. Мільйони тонн продажів нафти та нафтопродуктів у всьому світі. Ультра-мега-нано-сучасний завод Star недалеко від Туреччини. Ця компанія також може зайняти місце, звільнене росіянами та білорусами.

SNEL. Ця компанія має великі можливості. Повідомлялося, що пан Димитріос Аніфантакіс, який купив мережу АЗС Glusco в Україні, має досвід роботи в Litasco, BP, Cargill SA і є членом борду Motor Oil Hellas – грецького нафтопереробного гіганта. Саме зараз він має шанс показати свій трейдерський досвід.

AMIC. Згоріла нафтобаза в Бородянці – сильний удар, але компанія має потужні офіси в Литві та Польщі, відмінне знання ринку України. Цим компанія може успішно користуватися особливо в умовах вільного ринку та низьких податків.

Також лишається чимало українських компаній. У Європі багато нафтобаз та терміналів, де можна перехопити невеликі обсяги, які нецікаві великим постачальникам. Це може стати добрим шансом для розвитку.