Рашисти щодня обстрілюють наші нафтобази, знищили і єдиний діючий нафтопереробний завод у Кременчуці. Постачати пальне складно ще й через заблоковані морські порти. Так окупанти намагаються не лише залишити без пального нашу військову техніку, а й зірвати посівну та спричинити гуманітарну катастрофу, пише MMR.

Це Кременчуцький нафтопереробний завод. Так він виглядав до повномасштабного вторгнення рашистів. Торік забезпечував країні понад третину пального. Та кілька днів тому окупанти знищили його.

Рашисти б’ють і по наших нафтобазах. Учора вночі вщент згоріла нафтобаза на Дніпропетровщині, в неї влучила російська ракета.

– Майже щодня намагаються влучити в інфраструктуру, яка переробляє і зберігає нафтопродукти, десь вдається, десь не вдається, – зауважив Герман Галущенко, міністр енергетики України.

До повномасштабної війни дві третини пального на наших заправках були з Росії та Білорусі. Тепер майже усе завозять з Європи. Залізницею та бензовозами. Адже наші порти заблокували окупанти.

Дефіцит у перші дні був і в самій Європі, вони були розгублені. Та перший шок минув, пустих стелл і кілометрових черг на заправки – уже немає.

– Ми тепер завозимо переважно з Литви, плюс доставка дорого коштує, бо треба платити за всі автобани, проїзди, – каже Михайло Попович, співвласник ТОВ Елерон.

Подорожчало і пальне в Європі. Близько чверті нафти в Євросоюз надходить з Росії. Але через агресію рашистів європейські компанії бойкотують їхню криваву нафту. Танкери окупантів не пускають у порти і навіть не дозволяють дозаправитись. Доки російській нафті шукають заміну, США вирішили продавати свою з резервів, щоб стабілізувати ціни.

– Вони вивільняють свої резерви для того, щоб припинити спекуляції на ринку, для того, щоб зупинити цю паніку, яка зараз існує, – говорить Лана Зеркаль, радниця міністра енергетики України.

Уже невдовзі на наших заправках з‘явиться і американський дизель. Вперше в історії.

– Ці обсяги, які будуть надходити зі Сполучених Штатів, вони повністю покривають потреби як посівної, так і споживачів, – додає Лана Зеркаль.

Пальне для посівної обіцяв постачати Україні Азербайджан. Щоправда, поки що завезти його складно.

– В Азербайджану є ресурси на морі. Треба знайти порт, де перевалити це пальне. Треба знайти рухомий склад, щоби довезти до кордону. Треба знайти перехід, який це пальне переллє з одних вагонів в інші. Тому що у нас різні колії з Євросоюзом, – каже Сергій Куюн директор консалтингової групи А-95.

Через ускладнену логістику і без того дороге пальне доїжджає в Україну ледь не золотим. Уряд уже скасував акциз і знизив ПДВ з 20 до 7%. Завдяки цьому бензин подешевшав на 10 гривень, а дизель на 8.

Ціни на АЗС уряд взяв під контроль. Щоправда, через це компанії, особливо невеликі, яким закупки обходяться дорожче, уже працюють у збиток.

Деякі фахівці кажуть, щоб уникнути дефіциту пального, варто скасувати державне регулювання цін. Бодай на період посівної! Щоб вигідно імпортувати було всім. Адже кожен бензовоз зараз – на вагу золота. Однак держава поки що на це не йде – ймовірно, боїться цінового шоку.