Український ринок пального майже адаптувався до воєнних реалій. Відмова уряду від держрегулювання цін на АЗС за два місяці дала результати: черги на автозаправках помітно скоротилися, а вартість нафтопродуктів – якщо не падає, то вже на піку.

Ситуація стабілізувалася – можуть зробити висновки автомобілісти. Мережі АЗС знімають або пом’якшують обмеження на продаж пального в одні руки, ажіотаж перших місяців повномасштабного вторгнення в Україну рф зник.

Це відчуття оманливе, попереджає міністр економіки Юлія Свириденко. «Ситуація хитка. Так, обсяги постачання активно збільшуються, але говорити, що кризу подолано – передчасно», – погоджується директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

LIGA.net розбиралася, як ринок нафтопродуктів адаптувався до воєнних умов і що буде з цінами на АЗС.

Прибутковий бізнес

Війна змінює логістику. На кінець червня Україна перебудувала всі транспортні коридори на 97%, розповіла Юлія Свириденко в ефірі телемарафону. Так українські імпортери та трейдери адаптувалися під нові реалії: їм було необхідно знайти альтернативу історично головним постачальникам Україні пального – росії та білорусі.

Тепер єдиний постачальник для українського ринку — Європа. Головні постачальники – Бельгія, Польща й Литва, уточнює Свириденко. У червні, за її даними, Україна суттєво збільшила імпорт нафтопродуктів – 600 000 тонн дизелю, бензинів і автогазу проти 60 000 тонн палива у березні.

Імпорт зростає, всупереч обстрілам росіянами українських залізничних вузлів і нафтобаз, завдяки кільком факторам. По-перше, у червні повноцінно запрацювали «зелені коридори» для бензовозів, вони дозволяють вантажівкам із пальним перетинати західний кордон фактично без черг. По-друге, Україна збільшила влітку на західному кордоні пропускну здатність залізниці.

Оптимізм вселяє й самоорганізація бізнесу. Зі слів Куюна, зараз між імпортерами палива відбувається жорстка конкуренція: пальне привозять не тільки великі трейдери та дрібні АЗС, а й компанії, які до цього купували нафтопродукти всередині України – логісти, аграрії, промисловість. «Імпорт пального зараз – вигідний бізнес», – каже він.

ДОВІДКА. З початку року, за підрахунками Держслужби з безпеки на транспорті, відомство ліцензувало 649 компаній та 4300 бензовозів. Одна мережа АЗС KLO збільшила свій парк бензовозів у 2,5 раза – з 26 до 65 машин. Для порівняння: за попередні 11 років Укртрансбезпека видала перевізникам пального 1073 ліцензії.

За даними групи А-95, лише постачальників дизелю побільшало учетверо. Якщо у 2021 році імпортом дизелю займалися 67 компаній, то у червні цього року – понад 260. Один Укргазбанк станом на 7 липня профінансував понад 30 угод на імпорт із Європи нафтопродуктів вартістю майже 150 млн євро.

Що з цінами АЗС

Скасування регулювання ціни та збільшення імпорту суттєво вплинуло на вартість нафтопродуктів в Україні в гурті, пояснює Сергій Куюн із А-95. Єдина ремарка – йдеться переважно про автогаз і дизель. Бензин, на противагу від інших видів пального, все ще у дефіциті, уточнює він.

«Цього місяця потребу щодо дизелю буде закрито на 80%. Потребу щодо бензину – десь на 50%. Дефіцит автогазу було подолано ще на початку червня. Ситуація приблизно однакова в усіх регіонах країни», – розповідав директор мережі АЗС Socar Ігор Орлов в інтерв’ю Forbes 11 липня.

Така диспропорція чітко корелюється з вартістю пального в гурті. Якщо, наприклад, дизель на піку в травні коштував у гурті до 70 000 грн за тонну, то наразі його можна купити по 44 000 грн. Автогаз, за даними А-95, з червня подешевшав удвічі – з 76 000 грн за тонну, до 35 000 грн.

Ще один плюс. Падіння цін у гурті повільно перейшло у роздріб. За даними А-95, з 1 червня автогаз у середньому впав у ціні майже на 4 грн за літр. Дизель подешевшав на 20 коп. А ось 95-й бензин, навпаки, подорожчав на 30 коп, тоді як А-92 – своєї вартості не змінив.

На 13 липня середня ціна автогазу на АЗС складала 37,17 грн за літр, на дизель – 56,29 грн, а на бензини А-95 і А-92 – 50,6 і 49,4 грн відповідно. «Дефіцит продовжує тримати ціну на бензини. У нас обмежений доступ на європейському ринку бензину. Його складно знайти та складно привезти», – пояснює Куюн із групи А-95.

Через це, на його думку, доступ до пального в українців не пропорційний: у прикордонних областях його вдосталь, ближче до центру та сходу – його менше. «Подекуди у Черкаській області бензин останній раз бачили у квітні. Мій товариш, щоб доїхати до Києва, минулого тижня купував бензин на OLX», – додає він.

Зі слів Юлії Свириденко, насичення України пальним відбувається із західних областей на схід. «Наше завдання наситити ринок і створити необхідні запаси, щоб зберегти себе від криз у майбутньому», – каже міністр.

Перспективи

У червні в інтерв’ю Financial Times міністр інфраструктури Олександр Кубраков прогнозував, що дефіцит пального в Україні може зникнути ближче до осені, коли імпортери підпишуть з європейськими виробниками довгострокові контракти.

Схожий прогноз озвучив у інтерв’ю Forbes керівник мережі АЗС Socar. На його думку, «протягом одного-двох місяців» в Україні має зникнути дефіцит дизеля та покращиться ситуація з бензином. Позитивні очікування на цю осінь і у Юлії Свириденко.

За прогнозом Орлова із мережі Socar, слідом за автогазом мають знизитись на 5% ціни й на дизпаливо. Оцінка Куюна набагато оптимістичніша. За його підрахунками, дизель на АЗС у короткочасній перспективі може впасти відразу на 6 грн за літр.

Водночас навіть попри падіння ціни на нафту нижче $100 за один барель, ані Куюн, ані Орлов не прогнозують, що слідом за автогазом і дизелем подешевшає на АЗС бензин. Причина – знову ж таки в обмеженому доступі для України пального в Європі.

Поки триває війна, очікувати стабілізації ринку не варто, зазначала Юлія Свириденко. Будь-якого дня все може кардинально змінитися. По-перше, росія й надалі тримає під прицілом ракет українську інфраструктуру, а по-друге – немає гарантій, що країни ЄС не обмежать постачання палива до України у випадку форс-мажору.

Угорщина вже заборонила експорт енергоносіїв до інших країн. Так само можуть вчинити Румунія, Болгарія та Молдова, передбачає Куюн. Ці країни, за його словами, вже попереджують українських трейдерів, що їхній пріоритет – забезпечити власний ринок пальним у серпні-жовтні.

«Це створює додатковий ризик у період пікового навантаження на ринок», – попереджає він і додає, якщо до жнив Україна не зможе розблокувати порти, зібраний урожай доведеться експортувати по рейках. А це ще один ризик зменшення постачання пального.