Багато хто заздрісно проводжає поглядом великі кросовери, безпідставно вважаючи, що така покупка їм не по кишені. Ви здивуєтеся, але сьогодні придбати кросовер можна за цілком прийнятні гроші.

Інше питання, що його утримання буде дещо дорожчим, ніж компактного легковика. Тут і витрата пального (або газу) більша, і вартість ТО вища (крупніші двигуни, є необхідність обслуговувати повний привід і т. ін.).

Проте великий кросовер куди більше підходить на роль сімейного автомобіля. Тут і місткість, і прохідність, і затишок. І нарешті престиж, що для багатьох теж має значення.

Ілюзія неймовірної дорожнечі великих автомобілів напрочуд сильна.

Багато людей напевно психологічно не готові навіть зазирнути в оголошення з цінами на кросовери та позашляховики. А даремно.

Цілком може з’ясуватися, що у вашому бюджеті вдосталь цікавих варіантів і поміж кросоверів. Просто машина буде на кілька років старшою, ніж легковик за ті самі гроші.

Але вік — це не найкритичніший параметр під час вибору старого автомобіля. Набагато більше значення мають стан конкретного екземпляра та загальний технологічний ресурс і конструктивні особливості тієї чи іншої моделі.

Великі кросовери і позашляховики, до речі, часто-густо мають значно більший ресурс, ніж легковики. Якщо для якоїсь «дрібнички» 150−200 тис. км пробігу — це вже глибока старість, то для добротного японського позашляховика — це лише «розквіт сил».

Видання НВ підготувало цю статтю для тих, хто споглядав на великі кросовери, але боявся придивлятися по-справжньому.

Ось три кросовери в бюджеті до $10 000, купівля яких може бути цілком раціональним рішенням. Звісно, як ми завжди наголошуємо, тільки після ретельної перевірки на хорошому СТО.

Mitsubishi Pajero Wagon

2007−2010 рр.

Четверте покоління легендарного Pajero, на жаль, стало останнім. 2021 року машину зняли з виробництва. Але пробула вона на конвеєрі аж 14 років. А якщо врахувати, що четверте покоління було насправді лише модернізацією третього, що з’явилося 1999 року, то цю модель взагалі можна вважати унікальним довгожителем.

Старообрядна конструкція та тривалість випуску моделі — її величезні козирі.

Усі «болячки» Pajero давно і досконало вивчені майстрами профільних СТО (а таких у нас вдосталь — машина завжди мала великий попит).

Усі проблеми Pajero вирішуються відносно «малою кров’ю», головне — просто не купити уже зовсім зашатаний екземпляр. Тому нехтувати перевіркою перед покупкою не варто.

Брутальний, але романтичний. Чи варто придивлятися до Mitsubishi Pajero Sport як до сімейного автомобіля?
Кузов непогано чинить опір корозії, але на 15-річних машинах вона все одно вже є. Болісне місце — задні арки, на багатьох машинах вони вже переварені та перефарбовані (головне — щоб це було зроблено якісно). Вигляд Pajero знизу на підйомнику може трохи шокувати, оскільки лонжерони рами зазвичай зовні покриті іржею, проте важливо перевірити, щоб іржі не було на днищі. Решта — дрібниці. Рама з товстого металу і їй проіржавіти наскрізь вдасться не дуже скоро.

Небезпечніше іржа арок і порогів, у разі чого ремонт може бути тривалим і дорогим.

Салон та електрика в Pajero досить непогано витримують перевірку часом.

Трохи гірше справа з гальмами і системою ABS, тут ресурс не дуже великий, що для позашляховика загалом непробачно.

А ось підвіска у Pajero просто «залізобетонна». Її ресурс величезний навіть у водіїв, хто періодично штурмує бездоріжжя.

Спереду — звичайна двоважільна підвіска, в якій навіть сайлентблоки часом «ходять» по 100−150 тис. км. Позаду — багатоважільна підвіска, її ресурс теж дуже гідний. І неоригінальних запчастин у продажу достатньо.

Щоправда, заточений під бездоріжжя Pajero не надто комфортний на асфальті, спробуйте спочатку покататися на ньому, а потім вже мерщій купувати.

Рульова рейка на Pajero слугує досить довго, порівняно з багатьма конкурентами. Цілком можна натрапити на Pajero з пробігами за 300 тис. км, в яких рейка тільки-но починає текти, і то не критично.

Окремих дифірамбів заслуговує велика конструкція системи повного приводу Super Select II. Вона має кілька режимів налаштування, а також блокування переднього та заднього диференціалів, але при цьому навіть в активних водіїв роздатка і кардан спокійно «живуть» по 300 тис. км.

З ручною коробкою передач Pajero трапляється зрідка, та й навряд чи комусь захочеться купувати таку машину 2022 року. Ми всі добряче облінилися…

Найчастіше Pajero зустрічається з 5-ступеневою АКПП. Це дуже надійна конструкція, яка на більшості версій Pajero мала додатковий охолоджувальний радіатор. Найчастіше коробка спокійно ходить 200−250 тис. без проблем. А якщо в ній регулярно змінювали мастило, то й далеко за 300 тис. км проблем із нею може не виникати.

З двигунами на Pajero ситуація дещо складніша. У нас у продажу найчастіше трапляються бензинові двигуни об’ємом 3 л і 3,8 л, а також дизельні об’ємом 3,2 л. Усі вони — шестициліндрові.

І це чудово, оскільки найпроблемнішим на Pajero був 3,5-літровий двигун з безпосереднім упорскуванням (GDI). Його краще уникати. Він не любить неякісний бензин, поршнева група схильна до закоксування, а паливна апаратура дуже примхлива.

3-літровий бензиновий двигун має архаїчну конструкцію родом із 1990-х, і це чудово. Він простий в обслуговуванні та ремонті, відмінно «дружить» з газовою установкою (більшість бензинових Pajero у нас вже на газу, що й не дивно). Цей двигун має лише одне слабке місце — гідронатяжник у приводі ГРМ. Своєчасна заміна мастила (і використання якісних мастил) — найкращий спосіб профілактики. Гідрокомпенсатори зрідка служать більше 200 тис. км, щоправда, обійдеться їхня заміна не дуже дорого.

Дуже непогано і 3,8-літровий двигун аналогічної конструкції. Крім того, з ним машина трохи динамічніше при практично такій же витраті. До речі, менше 20 л у місті на Pajero не чекайте, тож, як кажуть, газ — «наше все».

Якщо, звісно, ви не віддасте перевагу дизельному двигуну. На Pajero у бюджеті до $10 000 зустрічається дуже добротний 3,2-літровий дизель з безпосереднім упорскуванням і досить примхливою паливною системою. Однак, якщо перевірка перед покупкою покаже, що двигун доглянутий, то можна сміливо брати машину і просто продовжувати заливати якісне пальне, використовувати дороге моторне масло і стежити за станом клапана EGR.

У сухому залишку

Pajero — один із тих рідкісних автомобілів, який навіть у 15-річному віці все ще має величезний залишковий ресурс і може прослужити довгі роки за хорошого обслуговування. До того ж це не просто кросовер, а справжній позашляховик, який створювався для поганих доріг. А також просторий салон (більшість версій мають 7 місць) і величезний багажник. Ну, буквально ідеальний сімейний автомобіль для сучасної України.

Honda Pilot

2008−2010 рр.

На перший погляд долучити Pilot до нашого списку дивно — машина у нас досить рідкісна. Однак це більш ніж гідний варіант великого кросовера за «нормальні» гроші. Якщо вам пощастить знайти «живий» екземпляр, то це буде чудовий сімейний варіант.

Отже, йдеться про Pilot другого покоління — великого кросовера з майже повноцінним третім рядом сидінь. Варто розуміти, що дорослій людині високого зросту там все одно буде некомфортно. Але, відверто кажучи, у більшості автомобілів із третім рядом там некомфортно навіть дітям. А в Honda Pilot другого покоління двоє дітей шкільного віку або пара невисоких дорослих ззаду можуть проїхати кілька годин.

Загалом салон та багажник Pilot справлять сприятливе враження на того, хто шукає просторий сімейний автомобіль. Особливо порадіють господарські люди, бо в салоні Pilot просто безліч різних бардачків, кишень і ніш для будь-якої «дрібниці».

Сам по собі цей незграбний і трохи брутальний автомобіль відрізняється досить м’якою підвіскою. Принаймні, якщо порівнювати з вищезгаданим Pajero. Хоча на тлі преміальних «європейців» або Lexus це навряд чи буде помітно.

А що з надійністю? Тут у Pilot все дуже непогано. Не Lexus, звісно, але «німців» Pilot залишає далеко позаду.

Почати можна з двигуна, тут доступний лише 3,5-літровий атмосферний V6 потужністю 277 к.с., який при належному догляді спокійно проходить по 300−400 тис. км без серйозних проблем.

Майстри рекомендують регулярно перевіряти рівень мастила в двигуні. Особливість цього хондовського двигуна в невеликому обсязі мастила, тому навіть незначне падіння рівня може призвести до мастильного голодування.

До АКПП особливих претензій також немає. Коробка на Pilot ставилася надійна, багато машин з пробігами далеко за 200 тис. км жодних проблем з АКПП не мають.

Ходова Pilot має величезний ресурс у разі переважної експлуатації на асфальті, серйозних інвестицій підвіска вимагає не частіше ніж раз на 100 тис. км. Однак бездоріжжя, на яке Pilot, незважаючи на свою брутальну зовнішність, не розрахований, здатен серйозно скоротити життя ходової.

Якість фарбування та оцинкування у Honda традиційно непогана, але до рівня «німецької трійки» не дотягує, як власне і якість обробки салону.

Тому готуйтеся до численних косметичних робіт, якщо вам «пощастить» купити не дуже доглянутий екземпляр.

З іншого боку, краще трохи інвестувати в косметику, ніж серйозно вкладатися в двигун і коробку, авжеж? Саме такі міркування і можуть змусити раціональну людину розглядати саме Honda Pilot, а не, скажімо, Audi Q7 або Mercedes-Benz ML.

У сухому залишку

Honda Pilot другого покоління навряд чи розорить вас на ремонтах, а якщо купите машину з газовою установкою — то й на заправках. Це не найкращий варіант, якщо ви часто форсуєте бездоріжжя, але для великої родини, яка часто подорожує автівкою, Pilot може стати хорошим вибором.

Mazda CX-9

2007−2008 рр.

Два попередні герої цього огляду виглядають досить брутально, і поводяться на дорозі відповідно. А ось Mazda CX-9 — зовсім інший «фрукт».

Цей автомобіль має набагато більш мирний та симпатичний дизайн. Жодних позашляхових надздібностей у нього немає, навіть незважаючи на кліренс 220 мм.

Підвіска тут абсолютно легкова, повний привід — підключається, тобто значну частину часу Mazda CX-9 являє собою великий і потужний передньопривідний автомобіль.

До речі, про потужність. У перші роки випуску на Mazda CX-9 ставили 6-циліндровий двигун об’ємом 3,5 л. З 2008 року почали ставити оновлену версію цього ж двигуна з об’ємом, збільшеним до 3,7 л. З ним і продається більшість вживаних Mazda CX-9 в Україні.

Двигун фордівської конструкції видає 273 к.с., чого більш ніж достатньо, щоб величезний кросовер тішив вельми душевною динамікою (8,6 сек до 100 км/год). З керованістю у Mazda CX-9 теж все непогано, як для таких габаритів, а легкова (по суті) підвіска сприяє плавності ходу і комфорту в русі. Для далеких поїздок по трасі Mazda CX-9 підходить ідеально. Просторий салон та великий багажник потішать велику родину.

Витрата пального тут, до речі, епічна. Десь 18−20 л на 100 км у місті забезпечено, а в змішаному циклі деякі щасливчики здатні опускатися до 14−15 л. Тому — газ, газ та ще раз газ. Добре що великий атмосферний двигун з ним дуже дружить.

З надійністю у Mazda CX-9 все склалося непогано.

Кузов міцний, але потребує додаткової антикорозійної обробки. Електрика цілком надійна. До слабких місць двигуна можна віднести, мабуть, лише механізм помпи та в цілому систему охолодження. За станом помпи та її підшипників, а також загалом механізму ГРМ та радіаторів краще ретельно стежити. Тут ланцюговий ГРМ, але ланцюг рідко слугує більше, ніж 200 тис. км.

Але загалом двигун Mazda CX-9 можна назвати досить довговічним. За відгуками майстрів, трапляються машини з пробігами понад 300 тис. км, де з двигуном жодних проблем немає.

АКПП тут від Aisin, коробка дуже довговічна. Головне, щоб попередній власник не економив на заміні мастила у ній.

Відомою «болячкою» Mazda CX-9 є слабкий кутовий редуктор та конструктивні прорахунки в конструкції роздавання. Багато Mazda CX-9 з часом буквально стають передньопривідними, проте на профільних СТО цю проблему вже навчилися вирішувати, хоча це не завжди обходиться дешево.

Ходова у Mazda CX-9 досить ніжна. Наприклад, передні стабілізатори рідко служать понад 30 тис. км. Трохи прикрашає картину величезний вибір неоригінальних запчастин для підвіски Mazda CX-9, і ціни не кусаються. Інше питання, що на СТО вам доведеться зазирнути частіше, ніж хотілося б.

У сухому залишку

Mazda CX-9 — не взірець надійності, але й дорогезною в утриманні цю машину не назвеш. Зате в динаміці та керованості вона цілком може позмагатися з іменитими європейськими конкурентами. А за ціною японка виграє без жодних сумнівів. Загалом власне думка про те, що за такі гроші сьогодні можна купити такий місткий і динамічний автомобіль, тішить. Вибирайте уважно та обережно, і така машина радуватиме вас дуже довго.