- 08 марта 2024
Український легковий автомобіль підвищеної прохідності ЛуАЗ-969 «Волинь» є, мабуть, однією з найцікавіших машин часів СРСР. Виробляли машину на Луцькому заводі з 1966 по 2002 рік. «Волинь» одночасно стала першим радянським позашляховиком, призначеним для народного споживання і першим радянським передньопривідним ТЗ. Втім, по-справжньому цікавий 969-ий був аж ніяк не цим, передає «Автотема».
Як з’явився ЛуАЗ-969
Історія створення ЛуАЗ-969 сягає корінням у вишукування НАМИ в перше повоєнне десятиліття. Саме тоді в рамках 7-річного плану було створено одразу кілька перспективних автомобільних проєктів, до речі, один з яких у підсумку перетворився на мікролітражний ЗАЗ-965. Приблизно тоді ж у НАМИ велися також роботи зі створення малолітражного вантажного автомобіля підвищеної прохідності, здатного підняти до 2.5 тонн вантажу. Опрацювання останнього проєкту почалося на Ірбітському мотоциклетному заводі 1958 року. Саме тоді було створено прототип НАМИ-049 «Вогник», в основу якого ліг армійський плаваючий автомобіль НАМИ-032Г. Згодом проєкт було передано запорізьким фахівцям із заводу сільськогосподарської техніки «Комунар». Вони, своєю чергою, створили на базі ірбітських напрацювань НАМИ-049А і ЗАЗ-969.
Пілотна партія ЗАЗ-969 була випущена в Запоріжжі на початку 1960-х, проте через низку причин виробництво машини було вирішено перенести до Луцька. Фахівці ЛуМЗ поліпшили початковий варіант ЗАЗ-969, після чого він пішов у серію в середині 1960-х років. Лише в 1971 році після перейменування підприємства в Луцький автомобільний завод, 969-ий почали випускати, зокрема під назвою ЛуАЗ. Згодом машину неодноразово модернізували і допрацьовували, завдяки чому з’явилося кілька нових моделей.
Що особливого і цікавого було в ЛуАЗ-969
Як уже було зазначено на початку, ЛуАЗ-969 став першим радянським споживчим позашляховиком і першим радянським передньопривідним автомобілем. Крім цього, машина цікава своїм незвичайним напівнесучим кузовом з інтегрованою рамою. Погнути таку конструкцію практично неможливо. Подібна конструкція лонжеронної рами дає змогу ЛуАЗ-969 впевнено долати будь-які перешкоди. Щоправда, через це ж конструкторське рішення машина сильно шумить під час їзди по асфальту.
Через те, що в рух ЛуАЗ-969 приводиться 40-сильним моторчиком, швидкість — це не стихія луцького автомобіля. Зате «Волинь» оснащена МКПП із синхронізаторами, що одночасно дає їй змогу заповзти в гору і рушати з місця. Передній привід для автомобіля конструктори обрали не просто так, а через відсутність міжосьового диференціала. Свого часу в дивину радянському автомобілісту була і торсіонна підвіска коліс. Не можна не згадати і про те, що у «Волині» була відсутня роздавальна коробка в сучасному розумінні цього терміна. Замість неї в автомобілі була 2-вальна КПП. Понижувальна передача і задні колеса підключалися окремим важелем у салоні.
Ще одна цікава особливість — відсутність блокування переднього диференціала за наявності блокування заднього. Відмовилися від нього конструктори ЛуАЗ-969 лише через те, що на той момент у Радянському Союзі подібна «фішка» вважалася «надмірністю» і прерогативою суто армійських автомобілів.