В Україні в черговий раз вирішили складати позашляховики, адже потреба в таких машинах дуже велика. За виготовлення автомобілів високої прохідності групи типу пікап планує взятися автобусний завод Ataman у Черкасах.

За основу складання візьмуть машинокомплекти пікапа Isuzu D-Max, адже Ataman має налагоджені партнерські стосунки з японським виробником: автобуси цього бренду випускаються саме на шасі Isuzu, їх локалізація доведена до 67%.

Щоправда, це тільки наміри. Вітчизняний автопром уже не раз розпочинав подібні проєкти, але розвитку вони не мали. За всю історію автомобілебудування Україна мала лише одне підприємство, де не збиралися, а вироблялися повнопривідні легкові машини. Це був завод у Луцьку з конвеєрним виробництвом знаменитих автомобілів ЛуАЗ.

ЛуАЗ

У Луцьку випускалися легендарні «Волинянки» ЛуАЗ-969, -969М. Вони були популярні не тільки у тодішньому СРСР, але й за кордоном. Великим попитом ці автомобілі користувалися у жителів гірських країн.

Збройні сили СРСР також мали велику потребу в цих машинах, що за прохідністю були навіть кращі за ГАЗ-69 та УАЗ-469. Луцький завод також був єдиним постачальником транспортера переднього краю, що йшов під індексом ТПК ЛуАЗ-967. Цей повнопривідний позашляховик-амфібія міг навіть вплав долати водойми. Подекуди у бойових підрозділах українських Сил оборони ще є такі машини.

Які позашляховики і хто їх збирав в Україні

УАЗ-469:

• Кременчуцький КрАСЗ;
• Луцький ЛуАЗ;
• Краснодонський «Автоагрегат».

ВАЗ-2121″Нива»:

• Луцький автозавод ЛуАЗ;
• Київський авторемонтний завод КАРЗ №5;
• Кременчуцький автоскладальний завод;
• Запорізький автомобілебудівний завод;
• Черкаський автозавод.

TATA (Індія):

• корпорація ТАСКО (Safari, Sumo, Telcoline).

Дозор-А:

• Харківське конструкторське бюро машинобудування.

Ssang Yong (Корея):

• Кременчуцький автоскладальний завод КрАСЗ.

Great Wall:

• Кременчуцький автоскладальний завод КрАСЗ.

Богдан-2351 (на шасі Great Wall Wingle 5):

• корпорація «Богдан Моторс».

Барс-6 (на шасі Kia KM450):

• корпорація «Богдан» спільно з НВО «Практика».

Як бачимо, спроб було багато, але то все довоєнні намагання, коли потреба у позашляховиках була мізерною, а цінники на них стояли захмарні. Нині ситуація змінилися. Потреба в позашляховиках зростає чи не щодень. Якщо українські виробники візьмуться за виготовлення джипів для потреб армії, це може змінити ситуацію у забезпеченні транспорту на фронті.