Серед автомобілістів поширені численні міфи, які часто вводять в оману навіть досвідчених власників авто. Розглянемо найпопулярніші помилкові уявлення, які можуть вплинути на експлуатацію автомобіля та його довговічність.

Чи потрібно прогрівати сучасний двигун?

Багато хто вважає, що сучасним автомобілям не потрібен прогрів перед поїздкою. Дійсно, двигуни з електронним впорскуванням пального пристосовані до швидкого запуску, однак повністю відмовлятися від прогріву, особливо у холодну пору року, шкідливо. При низьких температурах моторне мастило густішає, і двигун зазнає найбільшого зношування саме в перші хвилини роботи. Дослідження журналу “Wear” свідчить, що до 75% зносу циліндро-поршневої групи відбувається під час холодного пуску. Плавний прогрів сприяє рівномірному розширенню деталей двигуна, знижуючи внутрішні напруження.

Цей міф народився з двох джерел: екологічних норм (прогрів на місці генерує викиди без корисного руху) та еволюції технологій. Автовиробники, прагнучи відповідати стандартам Євро-5/6, часто в інструкціях рекомендують починати рух майже одразу, але з обмеженням обертів. Це компроміс між екологією та ресурсом двигуна.

В Україні виявили кладовище радянських автомобілів

Міфи про пальне, мастило та гальмівні диски

Друге поширене хибне уявлення — переконання, що пальне з вищим октановим числом забезпечить кращу динаміку авто. Насправді цей показник лише характеризує стійкість до детонації, а не енергетичну цінність. Якщо ваш двигун розрахований на 95-й бензин, заливання 98-го не додасть потужності — налаштування блоку керування не дозволяють використовувати цю різницю. Винятком є лише деякі турбовані мотори, для яких виробник чітко вказує можливість використання пального з підвищеним октановим числом.

Цей міф — яскравий приклад маркетингового впливу та ефекту плацебо. Слова “Premium”, “Super”, “Ultimate” створюють у свідомості водія ілюзію, що він дає своєму авто щось краще, і він починає “відчувати” неіснуюче покращення динаміки.

Ще одне небезпечне для двигуна переконання — що моторне мастило можна лише доливати, не змінюючи його повністю. Мастило з часом втрачає свої властивості, а присадки у складі деградують. Доливання лише розбавляє старе мастило, не відновлюючи його захисних функцій. Для сучасних автомобілів рекомендована повна заміна мастила та фільтра з дотриманням інтервалів, особливо у складних умовах експлуатації.

Цей міф, ймовірно, походить від власників дуже старих автомобілів з величезним зносом, де витрата мастила настільки велика, що за інтервал між замінами вони фактично вливають об’єм, співмірний з повним об’ємом картера. У такій ситуації мастило постійно “освіжається”, але це не нормальна експлуатація, а ознака несправності. Для сучасного справного автомобіля єдиний правильний підхід — повна заміна мастила та фільтра згідно з регламентом виробника, або навіть частіше, якщо умови експлуатації важкі (короткі поїздки містом, часті затори, пильні дороги).

Міф про економію пального під час руху на нейтральній передачі при спуску з гори також не відповідає дійсності для сучасних авто. Інжекторні двигуни оснащені системою DFCO — під час руху з гори на передачі подача пального припиняється зовсім, тоді як на нейтралі двигун спалює пальне для підтримки обертів холостого ходу. Крім того, рух на нейтралі знижує безпеку — водій втрачає можливість екстрено прискоритися та гальмувати двигуном.

Це класичний приклад того, як “дідівські методи” передаються з покоління в покоління, не враховуючи технологічний прогрес. Люди, які вчилися їздити на “Жигулях” щиро вірять у цей метод економії. Окрім економічної недоцільності, рух накатом на нейтральній передачі є небезпечним. Ви втрачаєте можливість швидко прискоритися в екстреній ситуації та гальмувати двигуном, що збільшує навантаження на гальмівну систему і може призвести до її перегріву на довгих спусках.

Щодо перфорованих гальмівних дисків — для звичайних міських автомобілів їхня ефективність переважно декоративна. Перфорація була актуальною для автоспорту, коли матеріали гальмівних колодок виділяли гази під навантаженням. Сучасні матеріали не мають такої проблеми, а отвори можуть навіть зменшувати площу контакту та прискорювати знос. Для щоденного використання це часто лише елемент дизайну, а не реальна перевага.

Це міф, народжений “тюнінг-культурою”. Все, що виглядає як на гоночному авто, автоматично вважається кращим. Люди бачать перфоровані диски на Porsche і думають, що, встановивши такі ж на свій Lanos, вони отримають таку ж ефективність. Але вони не враховують, що на Porsche вся гальмівна система (супорти, колодки, рідина) спроєктована як єдине ціле для екстремальних навантажень, а для звичайного авто це часто просто дорогий і непрактичний елемент зовнішнього вигляду, що призводить до швидшого зносу колодок.

Останній поширений міф — небезпека використання кондиціонера на повну потужність у заторах. Для сучасних автомобілів із ефективною системою охолодження цей страх неактуальний. Електроніка стежить за температурою двигуна та автоматично вмикає вентилятори для охолодження, навіть коли авто стоїть. Якщо ж автомобіль все ж перегрівається з увімкненим кондиціонером, це свідчить про несправність системи охолодження, а не про помилку у використанні кондиціонера.