Технології автомобілебудування за останні кілька десятиліть змінилися докорінно. Якщо раніше двигуни проєктувалися з розрахунком на багаторазове відновлення, то сьогодні економічна доцільність капітального ремонту практично зникла. У випадку серйозної несправності установка нового або контрактного агрегата часто є більш логічним вибором, ніж спроба відремонтувати старий.

Ця трансформація зумовлена новими вимогами: посиленням екологічних норм і боротьбою за паливну економічність. У гонитві за ефективністю інженери значно полегшили силові агрегати, масово замінивши чавун на сучасні алюмінієві сплави. Конструкція стала складнішою, а її компоненти — мініатюрнішими й тоншими. Класична розточка блоку циліндрів, яка колись була стандартною процедурою, тепер часто фізично неможлива через критично малу товщину стінок.

В Україні виявили кладовище радянських автомобілів

Яскравий приклад — поширення алюмінієвих блоків. Їхні переваги у вигляді малої ваги та кращого тепловідведення затьмарює один фундаментальний недолік — украй низька ремонтопридатність. Перегрівши такий мотор, власник фактично не має іншого вибору, окрім його повної заміни. Внутрішнє зношування ключових компонентів робить безглуздими спроби відновлення, що й дає підстави називати сучасні двигуни «одноразовими».

Найменш надійними є силові агрегати, у конструкції яких не передбачені змінні гільзи циліндрів. У них використовується альтернативна технологія — нанесення спеціального захисного покриття прямо на матеріал блоку. Цей тонкий шар з часом стирається, і традиційні методи відновлення геометрії циліндрів, як-от розточка, стають непридатними.

Як рішення деякі ремонтні підприємства пропонують процедуру запресовування гільз в алюмінієвий блок. Але така практика найчастіше не дає стабільного результату. Встановлені гільзи можуть деформуватися або зміщуватися, а кінцева вартість таких робіт нерідко перевищує ціну заміни всього двигуна на вживаний чи контрактний.

Ідея про те, що капітальний ремонт може повністю відновити ресурс двигуна, сьогодні перетворилася на ілюзію. Конструкція сучасних агрегатів від початку передбачає, що більшість їхніх компонентів є невідновлюваними. Це призводить до парадоксальної, на перший погляд, ситуації: власнику автомобіля фінансово вигідніше замінити весь силовий агрегат, ніж інвестувати у його відновлення.

Аналогічна ситуація й із трансмісіями, багато з яких тепер стали необслуговуваними.

Ця стратегія виробників добре продумана. Обмежений життєвий цикл закладається в інженерні рішення навмисно. Мотивацією виступає цілий комплекс чинників: посилення екологічних вимог, боротьба за кожен грам пального і, що не менш важливо, гарантований прибуток від післяпродажного обслуговування та продажу запчастин. Ця бізнес-модель, за принципом «вичерпав ресурс — утилізуй і встанови новий», стала домінуючою не лише в автоіндустрії, а й у виробництві складної техніки загалом.