Який автомобіль купити водію-початківцю – новий чи вживаний, японський чи німецький, дизель чи бензин, з механічною коробкою чи з автоматичною? Видання «АвтоСвіт» розповідає докладно.

Клас автомобіля: для водіїв, які лише починають здобувати досвід у реальних дорожніх умовах, треба врахувати габарити транспортного засобу. Щоб не було надто важко паркуватися, або ж маневрувати тісними вуличками чи у дворах багатоповерхівок, варто звертати увагу на автівки сегментів «В» або «С». Їхня довжина, відповідно, близько 3,9 та 4,3 м. Водночас вони мають достатньо простору у салоні та трохи місця у багажнику. Переважно випускаються з кузовом типу хетчбек, однак є й більш місткі універсали, а часом бувають й седани.

Вік автомобіля: Чим він менший, тим, принаймні теоретично, краще, бо маємо більший залишковий ресурс. Що своєю чергою мало б зменшити частоту виникнення потреби у позапланових ремонтах, та не призводити до неочікуваних неприємних витрат.

Крім віку, варто зважити на пробіг – автівка на службі у таксі навіть за 5 років спокійно може «намотати» 500 тис. км, тож такий варіант як перше авто навряд чи доцільно розглядати. І навіть не як перше. Бажано, щоб на одометрі було 50, нехай 100 тис. км.

Про пальне: на перше місце варто поставити бензинові автомобілі, серед яких бувають авто, оснащені ГБО, з якими витрати на пальне можуть бути трохи менші. Дизельні варіанти попри «літрову» економію аж ніяк не економні при ремонті, вірогідність виникнення якого прямо пропорційна до збільшення пробігу авто та зниження якості солярки. Про електромобілі мовчимо, адже купити їх недорого поки майже неможливо.

Коробка передач. Ідеальний варіант – «автомат». Але, з певними «але» – деякі виробники з середини 2000-х років захопилися встановленням так званих «роботів» на свої моделі. Попри теоретичну інженерну досконалість таких агрегатів в плані економності та швидкості перемикання, на практиці ранні «роботи» виявилися не надто надійними, з низьким ресурсом та дорогим ремонтом. Щоправда, такі обставини не змусили промисловість цілком відмовитися від цього виду КПП – автозаводи їх потроху удосконалювали, й приблизно після 2012-2015 років, залежно від марки, окремі «роботи» можна вважати достатньо надійними. Знову ж, якщо пробіг авто порівняно невеликий. Коли ж це все виглядає занадто складно та заплутано – краще надати перевагу автоматичній трансмісії «класичного» типу.

Однак авто з АКП зазвичай дорожчі (бо й сама коробка дорожча, й переважно встановлюється на машини з вищим рівнем комплектації) ніж ті, що мають КПП з ручним перемиканням. Тож якщо у вашому водійському посвідченні немає коду «78», з яким дозволено керувати лише машинами з АКП, можна розглядати доступніші варіанти з «механікою».

Отже, час переходити до огляду ринкової пропозиції, у форматі «що можна купити за мій бюджет», який цього разу буде в діапазоні від $6000 до $8000, з легковиками В-класу (для кожної моделі буде вказана середня ціна, яку просять ті, хто розміщую оголошення на AUTO.RIA). Можна підібрати й дешевші варіанти (а також, безумовно, й дорожчі), але тоді зникне сенс підбору автомобіля відштовхуючись від завдання «що я можу вибрати за свої гроші». А саме з цього етапу зазвичай і починаються пошуки автомобіля.

  1. Skoda Fabia (2008-2014) – $5600
  2. Ford Fiesta (2010-2014) – $6700
  3. Hyundai Accent (2008-2013) – $7000
  4. Volkswagen Polo (2007-2016) – $6900
  5. Renault Logan (2010-2020) – $7600
  6. Nissan Note (2007-2013) – $5500
  7. KIA Rio (2008-2013) – $6600
  8. Mercedes-Benz A-Class (2010-2013) – $6300
  9. Seat Ibiza (2008-2014) – $6200
  10. Chevrolet Aveo (2008-2015) – $6100
  11. Renault Clio (2009-2015) – $5200
  12. Peugeot 207 (2008-2012) – $5600
  13. Nissan Micra (2007-2013 – $5600